HR is no longer just about managing people—it’s about shaping the future of work. Jens Baier, BCG’s HR transformation expert, discusses how AI and shifting employee expectations are forcing companies to rethink talent strategies. From re-recruiting to upskilling employees, HR must adapt to a rapidly changing landscape. Learn More: Jens Baier: https://on.bcg.com/41ca7Gv BCG on People Strategy: https://on.bcg.com/3QtAjro Decoding Global Talent: https://on.bcg.com/4gUC4IT…
Player FM - Internet Radio Done Right
Checked 17d ago
Hozzáadva kettő éve
A tartalmat a Українська правда biztosítja. Az összes podcast-tartalmat, beleértve az epizódokat, grafikákat és podcast-leírásokat, közvetlenül a Українська правда vagy a podcast platform partnere tölti fel és biztosítja. Ha úgy gondolja, hogy valaki az Ön engedélye nélkül használja fel a szerzői joggal védett művét, kövesse az itt leírt folyamatot https://hu.player.fm/legal.
Player FM - Podcast alkalmazás
Lépjen offline állapotba az Player FM alkalmazással!
Lépjen offline állapotba az Player FM alkalmazással!
))
Daily Deals
Podcastok, amelyeket érdemes meghallgatni
SZPONZORÁLT
(не)Безпечна Країна
Mind megjelölése nem lejátszottként
Manage series 3392774
A tartalmat a Українська правда biztosítja. Az összes podcast-tartalmat, beleértve az epizódokat, grafikákat és podcast-leírásokat, közvetlenül a Українська правда vagy a podcast platform partnere tölti fel és biztosítja. Ha úgy gondolja, hogy valaki az Ön engedélye nélkül használja fel a szerzői joggal védett művét, kövesse az itt leírt folyamatot https://hu.player.fm/legal.
(не)Безпечна країна – це спільний подкаст Центру оборонних стратегій, Медіа Центру "Україна" та Української правди. Ведуча подкасту Аліна Фролова – дипломат, отримала спеціалізацію з геополітики. Працювала заступником міністра оборони. Координувала співпрацю з партнерами та НАТО. Долучалася до реформ у Збройних силах України. Опікувалася безпекою Чорного моря та брала активну участь у заснуванні Кримської платформи. На даний момент є одним з лідерів Центру оборонних стратегій. У подкасті вона буде запрошувати цікавих співрозмовників, військових та цивільних, експертів та волонтерів, українських та іноземних, з якими буде говорити про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією. Фото для обкладинки: Денис Антіпов Ведуча подкасту Аліна Фролова – дипломат, отримала спеціалізацію з геополітики. Працювала заступником міністра оборони. Координувала співпрацю з партнерами та НАТО. Долучалася до реформ у Збройних силах України. Опікувалася безпекою Чорного моря та брала активну участь у заснуванні Кримської платформи. На даний момент є одним з лідерів Центру оборонних стратегій. У подкасті вона буде запрошувати цікавих співрозмовників, військових та цивільних, експертів та волонтерів, українських та іноземних, з якими буде говорити про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією.
…
continue reading
77 epizódok
Megosztás
Mind megjelölése nem lejátszottként
Manage series 3392774
A tartalmat a Українська правда biztosítja. Az összes podcast-tartalmat, beleértve az epizódokat, grafikákat és podcast-leírásokat, közvetlenül a Українська правда vagy a podcast platform partnere tölti fel és biztosítja. Ha úgy gondolja, hogy valaki az Ön engedélye nélkül használja fel a szerzői joggal védett művét, kövesse az itt leírt folyamatot https://hu.player.fm/legal.
(не)Безпечна країна – це спільний подкаст Центру оборонних стратегій, Медіа Центру "Україна" та Української правди. Ведуча подкасту Аліна Фролова – дипломат, отримала спеціалізацію з геополітики. Працювала заступником міністра оборони. Координувала співпрацю з партнерами та НАТО. Долучалася до реформ у Збройних силах України. Опікувалася безпекою Чорного моря та брала активну участь у заснуванні Кримської платформи. На даний момент є одним з лідерів Центру оборонних стратегій. У подкасті вона буде запрошувати цікавих співрозмовників, військових та цивільних, експертів та волонтерів, українських та іноземних, з якими буде говорити про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією. Фото для обкладинки: Денис Антіпов Ведуча подкасту Аліна Фролова – дипломат, отримала спеціалізацію з геополітики. Працювала заступником міністра оборони. Координувала співпрацю з партнерами та НАТО. Долучалася до реформ у Збройних силах України. Опікувалася безпекою Чорного моря та брала активну участь у заснуванні Кримської платформи. На даний момент є одним з лідерів Центру оборонних стратегій. У подкасті вона буде запрошувати цікавих співрозмовників, військових та цивільних, експертів та волонтерів, українських та іноземних, з якими буде говорити про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією.
…
continue reading
77 epizódok
Minden epizód
×
1 Майкл Кофман: "Найгірший сценарій 2024-го не справдився, але 2025-го Україна у складному становищі" 47:04
“Найгірший сценарій 2024 року не справдилися: фронт не обвалився, росіяни не змогли досягти значного прориву на жодній ділянці, їм не вдалося захопити жодного з найбільш значущих міст. Деякі їхні наступальні операції, як-от наступ на Харків, явно провалилися. Ми досі не знаємо, як завершиться зима, особливо що стосується ударів по критичній інфраструктурі України, адже холодна пора ще триває. Але поки що сценарій не є найгіршим, якщо оцінювати масштаби пошкоджень енергетичної системи України, завданих Росією. З іншого боку, я вважаю, що загалом рік пішов у неправильному напрямку. Чесно кажучи, з осені 2023 року війна розвивається за негативним сценарієм. Найоптимістичніші прогнози також не справдилися”, – зазначив гість нового епізоду подкасту (не)Безпечна країна. “Минулого року Україна стримала Росію, обмеживши її лише незначними територіальними здобутками. Український наступ у Курській області був тактично успішним, хоча його потенційні оперативні та стратегічні вигоди ще не були повною мірою реалізовані. Але зараз, у 2025 році, Україна перебуває у дуже складному становищі. Є очевидні структурні проблеми, пов’язані з мобілізацією, керуванням військовими ресурсами, рішеннями щодо управління військами, ухваленими минулого року,— і вони могли б бути значно кращими. Якщо ж говорити про загальну ситуацію з фінансуванням та перспективи стабільної підтримки Заходу, то майбутнє України цього року виглядає непевним”. Які сценарії розвитку подій в Україні можливі у 2025 році та що здійснилось із минулорічних прогнозів? В новому епізоді подкасту (не)Безпечна країна його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Майклом Кофманом, військовим аналітиком, старшим науковим співробітником Фонду Карнегі за міжнародний мир. Розмова про поточну ситуацію в Україні та стан війська противника, про можливі перемовини, позицію Росії та гарантії безпеки для України, про економічну ситуацію в РФ та її вплив на припинення війни, а також про можливі сценарії розвитку подій у 2025 році.…
1 Michael Kofman: "Worst-case scenario didn't come true, but in 2025 Ukraine is in a difficult situation" 47:54
“The worst-case scenarios for 2024 didn't take place, the front didn't collapse. There wasn't a major Russian breakthrough anywhere along the front line. The Russian military wasn't able to take any of the most significant cities. Some of the Russian offensive like the Kharkiv offensive, failed visibly. We still don't know how the winter will turn out. And looking at Ukrainian critical infrastructure because there's still quite a bit of winter to go. But so far, it's also not been the worst-case scenario when we look at the damage Russia inflicted on Ukraine's power generation capacity. On the other hand, I do think that the year very much went in the wrong direction. And I think the war's been on a negative trajectory since about the fall of 2023, to be honest with you. I think the best-case scenarios didn't take place either,” said the guest of the new episode of the (Un)Safe Country podcast. “Ukraine was able to hold Russia to incremental gains last year. Ukraine had a tactically successful offensive in Kursk, although I think the potential operational gains, or even perhaps more strategic benefits of that offensive, had not been realized. And we can circle back to that topic if you like. But I think we're entering 2025 with Ukraine in a very difficult position. There are some very glaring structural issues in terms of Ukraine's manpower, mobilization, and force management decisions that were made last year, that could have been a lot better. And if we look at the overall funding situation and prospects for sustained Western support, Ukraine certainly faces an uncertain future this year.” What scenarios might unfold in Ukraine in 2025, and which of last year's forecasts have come true? In the new episode of (un)Safe Country podcast, its permanent host Alina Frolova speaks with a military analyst Michael Kofman, senior fellow at the Russia and Eurasia Program of the Carnegie Endowment for International Peace. The conversation covers the current situation in Ukraine and the state of the Russian military, potential negotiations, Moskov’s position and security guarantees for Ukraine, the economic situation in Russia and its impact on ending the war, as well as possible scenarios for 2025.…
"Росіяни вітали перемогу Трампа з великим ентузіазмом. Вони думають, що оскільки в оточенні Трампа є люди, які мають наївне уявлення про російську загрозу для Сполучених Штатів, то Трамп буде готовий нав'язати Україні мир, який дозволить Путіну взяти політичний контроль над нею. Зараз Путін перевіряє цю гіпотезу, не демонструючи жодних компромісів. Я думаю, що команда Трампа зробила помилку, коли розкритикувала рішення Байдена дозволити Україні використовувати американську зброю на російській території. Це переконує Путіна в тому, що він має рацію щодо готовності Трампа здати Україну", – відзначив гість нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна". "Отже, росіяни дивляться на всі ці сигнали і роблять позитивні для себе висновки. Ці висновки також не дуже хороші для Трампа, тому що він не хоче нав'язувати мир, який дозволить Путіну перемогти. Це продемонструвало б, що Трамп слабкий, і Путін скористався цим. Узагальнюючи це все, я б сказав, що бажання Трампа мати реальне досягнення, яке демонструє силу, і є тією причиною, з якої росіянам врешті-решт доведеться піти на компроміс – але вони цього ще не усвідомили". Якими є елементи запропонованої Трампом потенційної угоди для України та Росії та які важелі може використовувати новообраний президент США до обох сторін? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Джоном Гербстом, директором Євразійського центру Атлантичної ради, колишнім послом США в Україні. Розмова про позицію Трампа щодо припинення війни в Україні, та про те, що могло б бути для нього вигідною угодою з Росією, про критичні помилки адміністрації Байдена та здатність Трампа їх виправити, про роль США на міжнародній арені в найближчому майбутньому, про можливу увагу до Китаю з боку США, про те, наскільки стійким та важливим буде європейський голос для Трампа і кого з європейських лідерів він може почути, а також про можливі сценарії на 2025 рік, зокрема для України.…
"Russians greeted Trump's victory with great enthusiasm. They think that because there are people around Trump who are naive about Russia's threat to the United States, Trump will be willing to impose a peace that enables Putin to take political control of Ukraine. And so he's testing that hypothesis right now by showing no compromise. I think that the Trump team made a mistake when they criticised Biden's decision to allow Ukraine to use American weapons on Russian territory. That convinces Putin that he's right about Trump being willing to give up Ukraine. The Trump team also made a mistake when they criticised Ukraine for taking out the lieutenant general responsible for use of chemical weapons, not only in Ukraine, but in Syria. But then the Trump team also did something, I'd say, somewhat positive when they criticised Moscow's Christmas bombing of Ukraine, although they phrased it in a way that could have been stronger," said the guest of the new episode of the "(un)Safe Country" podcast. "So, the Russians are looking at these signs and drawing, unfortunately, positive conclusions for them. And those conclusions are also not very good for Trump because Trump does not want to impose a peace which allows Putin to take over. That would demonstrate that Trump is weak and has been taken advantage of by Putin. For those reasons, I say, is Trump's desire to have a real achievement that demonstrates strength. The Russians will ultimately have to compromise. But they haven't realised that yet." What are the elements of Trump's proposed potential agreement for Ukraine and Russia, and what leverage can the US president-elect use with both sides? In the new episode of the "(un)Safe Country" podcast, its permanent host, Alina Frolova, talks to Ambassador John Herbst, Director of the Atlantic Council's Eurasia Centre and former US Ambassador to Ukraine. The conversation is about Trump's position on ending the war in Ukraine and what could be a beneficial deal with Russia for him, about the critical mistakes of the Biden administration and Trump's ability to correct them, about the role of the US in the international arena shortly, about possible US attention to China, about how strong and important the European voice will be for Trump and which European leaders he might hear, as well as about possible scenarios for 2025, including for Ukraine.…
"Я думаю, що і Польща, і Україна пройшли значні етапи свого розвитку. І ми, здається, пробуємо залишатися прив'язаними до тих моментів, які вже в минулому. Коли Польща вступала в НАТО і в Європейський Союз, то декларувала, що вона буде адвокатом, просуватиме інтереси України в цих інституціях. До певної міри це відбувалося. Коли Польща стала повноправним членом НАТО і Європейського Союзу, то надавала достатньо велику підтримку Україні в проведенні реформ перш за все економічної і безпекової політики. Але зараз ми наближаємося до етапу, коли Україна стає вже не просто країною-кандидатом, або навіть не кандидатом, якщо йдеться про НАТО, але ми наближаємося до тих організацій, ми ведемо з ними діалог. Польща бачить в нас вже не тільки країну, яку потрібно лобіювати, тягнути, а свого конкурента, можливо партнера, скоріше всього партнера, і слід, напевно, таку політику випрацьовувати, щоб Україна і Польща були партнерами в НАТО, Європейському Союзі. Але поляки зрозуміли, що Україна стає серйозним конкурентом. Подекуди амбіції, що Польща хоче бути лідером в Європі, чи, можливо, в Східній Європі, вони трошки нівелюються тим, що Україна може зайняти це місце". Чому Україна є частиною польської внутрішньої політики та яку позицію сьогодні потрібно випрацьовувати, щоб мінімізувати та нівелювати напруження між обома країнами? В новому подкасті "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Андрієм Дещицею, дипломатом, колишнім надзвичайним і повноважним послом України в Польщі, в. о. Міністра закордонних справ у 2014 році. Розмова про відносини України та Польщі, про головування Польщі в Раді ЄС, майбутні вибори та можливі подальші зміни політичної конфігурації, про історичні питання між Варшавою та Києвом, їх розвʼязання та вплив на міждержавні відносини.…
1 Звільнення Сирії: посилення Туреччини, загроза для Ірану 1:09:44
1:09:44 
Lejátszás később 
Lejátszás később 
Listák 
Tetszik 
Kedvelt1:09:44
Lejátszás később Lejátszás később Listák Tetszik Kedvelt“Ізраїль по суті реалізував більшість завдань цієї війни і зміг взяти під контроль південь Лівану, відтіснив Хезболлу, хоча бойові дії там спорадично продовжуються, так само продовжується війна в Газі. З цієї точки зору історія не завершується. Але разом тим вони ввійшли до Сирії, взяли під контроль колишню зону безпеки, порушивши тим самим угоду 1974 року і мотивуючи це міркуваннями безпеки. Нова ізраїльська гра в Сирії може в майбутньому мати проблеми для Тель-Авіву. І багато що буде залежати від того, як будуть поводитися інші гравці, наприклад, та ж сама Туреччина. Вже була заява про те, що Ізраїль має поважати територіальну цілісність, а територіальна цілісність це також і Голанські висоти, які були захоплені в 1967 році на четвертий день Шестиденної війни. Це також створює певні проблеми та розбіжності між Ізраїлем та Туреччиною. Цих розбіжностей вже багато і до них ще додається”, – таку думку в новому епізоді подкасту (не)Безпечна країна висловив Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень. Водночас Євгенія Габер, старша дослідниця Atlantic Council зауважила, що вплив Туреччини в Сирії найближчим часом буде максимальним. Наскільки Туреччина надалі може проявляти вплив на Сирію на відносини з Ізраїлем та на регіон в цілому? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Євгенією Габер, старшою дослідницею Atlantic Council та Ігорем Семиволосом, директором Центру близькосхідних досліджень. Розмова про поточну ситуацію в Сирії, про послаблення Росії на фоні зростаючої ролі Туреччини в Сирії та регіоні, про кризу, що насувається на Іран, його імовірне зближення з Китаєм, про Ізраїль, що посилив свої позиції в Сирії та намагається скористатись слабкістю Ірану, чи вплине зміна президента США на динаміку подій в Сирії та про прогнози для Близького Сходу на наступний рік.…
1 Степан Якимʼяк: "Понад 50% десантних кораблів РФ знищено, а морська піхота існує тільки на папері" 58:00
"Ми розуміємо, що війна не завершена, і повинні тверезо та чітко оцінювати, які спроможності є у ворога, зокрема десантні. Знищено великий десантний корабель "Саратов", поруч були пошкоджені "Цезарь Куніков" та "Новочеркаськ". І тепер ми знаємо, що Сили оборони доробили свою справу і тепер ці кораблі не пошкоджені, а також на дні після наступних ударів. Далі десантні кораблі "Мінськ", "Оленегорський Горняк". Потім удари по пункту базування Севастополь, по тих кораблях, які знаходилися в ремонті, – великий десантний корабель "Азов" та інші. За нашими оцінками, більш як 50% великих десантних кораблів знищені або виведені з ладу так, що протягом тривалого терміну вони використовуватися не будуть. А це означає, що і можливості з висадки десанту зменшені більш ніж наполовину”, – наголошує гість нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна". Він зазначає, що морська піхота ворога, яка задіюється в сухопутних операціях з лютого 2022 вже майже тричі "оновила" свій склад і втратила потенціал до морських операцій: "якби я побачив такого морського піхотинця років 30 назад, я би розчарувався повністю в морській піхоті, тому (Росія - ред.) не має можливості висаджувати десант, оскільки немає спеціально підготовлених підрозділів для захоплення плацдарму під час висадки на узбережжі. Морська піхота у Російської Федерації знищена, вона зараз є лише на папері". Наскільки сьогодні вдалося Україні мінімізувати бойові спроможності ворога на морі? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорила зі Степаном Якимʼяком, капітаном 1 рангу у відставці, військовим експертом Центру оборонних стратегій. Розмова про те, якою наразі є ситуація в Чорному морі, як Сили оборони знесилюють ворожий флот, як випадіння Криму з системи оборони РФ може вплинути на хід війни, наскільки Росія спроможна наразі виконувати завдання на морі, якими є спроможності України, що потрібно робити, аби їх надалі підвищувати та якою повинна бути майбутня конфігурація військово-морських сил України.…
"Довоєнна українська економіка становила лише 11% від економіки Росії. Це означає, що ми за різними даними, і у мене є підтвердження з різних джерел, наприклад, з Міжнародної організації праці, зараз від Світового банку є підтвердження, що українська економіка є вдвічі або й втричі менш продуктивна, ніж російська. Мені одразу кажуть, що це нафта і газ. Я кажу, що це дурниці. Там є нафта і газ, це без сумніву, але видобуток нафти і газу – це одні з найменш продуктивних видів людської діяльності. Тому що виробництво бензину чи інших продуктів нафтопереробки є набагато вигіднішим, набагато продуктивнішим. Росіяни зазвичай цим не займаються, особливо на експорт, вони просто видобувають та продають сиру нафту і газ", – зазначив гість нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна". "Суть у тому, що українській економіці потрібно ставати набагато продуктивнішою. Як мінімум починати про це кляту розмову, тому що ми навіть дискусії про це не ведемо". Що сьогодні потрібно українській економіці, аби підвищити її продуктивність та якими можуть бути основні кроки щодо лібералізації економіки під час війни? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Павлом Шереметою, професором з практики Київської школи економіки, колишнім міністром економічного розвитку і торгівлі України (2014). Розмова про стан української економіки, сценарії на наступний рік та перспективи її відновлення і подальшого зростання, про допомогу з боку міжнародних партнерів, про умови лібералізації економіки під час війни, про стан європейської економіки та про економічну ситуацію в РФ.…
1 Джордж Скутару: "Перемога Санду не поклала край спробам Росії дестабілізувати ситуацію в Молдові" 31:09
"У Молдові ми стали свідками однієї з найбільших операцій, проведених ФСБ та кримінальними структурами, яких підтримували російські спецслужби. Вони намагались підкупити понад 150 000 виборців на референдумі два тижні тому, а потім спробували повторити це проти Майї Санду у другому турі виборів. Однак перемога Майї Санду на президентських виборах не означає повного провалу спроб Росії дестабілізувати країну. Бо парламентські вибори наступного року дадуть Росії нову можливість підірвати проєвропейський курс Молдови, створивши в парламенті більшість, здатну сформувати умови для дестабілізації", – про це каже гість нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна". “На мою думку, Росія може спробувати повторити ситуацію, яка склалася в Грузії. Там прозахідний президент Саломе Зурабішвілі перебуває в політичній ізоляції, в той час як уряд і парламентська більшість ухвалюють суперечливі закони щодо прав людини, фактично гальмують реформи і вступають у конфлікт з ЄС і США. Росія, не вдаючись до військового втручання, фактично зупинила прогрес Грузії на шляху до інтеграції в ЄС і здобула значну стратегічну перемогу в цьому протистоянні із західним демократичним світом. Повертаючись до Молдови, для правлячої партії "Дія та солідарність", партії Майї Санду, головним викликом буде не тільки забезпечити перемогу на майбутніх виборах, але й сформувати парламентську більшість. Для цього потрібно уникнути ізоляції з боку інших партій”. Чи вдасться "склеїти" розколоте після виборів суспільство та які підходи може застосовувати Росія в Молдові, щоб створити розрив у відносинах між Кишиневом і Брюсселем? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Джорджем Скутару, засновником і виконавчим директором аналітичного центру New Strategy Center, колишнім радником президента Румунії з питань національної безпеки. Розмова про референдум та президентські вибори в Молдові, які вже пройшли та парламентські вибори, які відбудуться в наступному році, про можливі сценарії впливу Росії в регіоні, про США та імовірну політику Трампа на посаді президента, а також про майбутні вибори в Румунії та позицію щодо підтримки України.…
1 George Scutaru: "Maia Sandu's victory did not defeat Russia's attempts to destabilise Moldova" 35:09
“In Moldova, we've seen one of the largest operations conducted by FSB and criminal structure with support FSB, GRU, and others. They try to bribe votes, trying to buy more than 150,000 voters against the referendum two weeks ago and now against Maia Sandu, especially for the second round. Maia Sandu's victory in the presidential elections does not mark a complete defeat of Russia's attempts to destabilize the country. Because the next year's election will offer Russia a new opportunity to undermine Moldova's pro-European trajectory. And establish a parliamentary majority capable of obstructing the reform process initiated by President Maia Sandu and the pro-European government”, says the guest of the new episode of the (un)Safe Country podcast. “In my opinion, Russia may attempt to replicate the situation seen in Georgia because you mentioned, Alina, also what's happening in Georgia. Where the pro-Western president, Salome Zurabishvili, has been politically isolated while the government and its parliamentary majority pass controversial legislation on human rights and practically slow down reforms and engage in conflict with the EU and the US. Practically without resorting to military intervention, Russia has effectively stalled Georgia's progress towards EU integration. And achieved a significant strategic victory in this confrontation with the Western democratic world. Coming back to Moldova for the ruling Party of Action and Solidarity, Maia Sandu's party. The main challenge will not only to secure a victory in parliamentary elections but more critically to form a parliamentary majority. And to avoid being isolated by the rest of other parties”. In a new episode of the (un)Safe Country podcast, its permanent host, Alina Frolova, talks to George Scutaru, founder and executive director of the leading Romanian think tank New Strategy Center and former national security adviser to the Romanian president. The conversation is about the referendum and presidential elections in Moldova that have already taken place and the parliamentary elections to be held next year, possible scenarios of Russian influence in the region, the United States and Trump's potential policy as president, the upcoming elections in Romania, and the position on supporting Ukraine.…
1 Вільям Тейлор, екс-посол США в Україні: "Сполучені Штати не розглядають події в Україні як прелюдію до Третьої світової" 31:42
"Позиція Сполучених Штатів наступна: те, що відбувається, не є прелюдією до Третьої світової війни. США вважають, що Україна захищає себе від вторгнення, неспровокованого агресивного нападу з боку Росії. І вже дев'ятсот шістдесят один день Україна стримує російські війська. Ми дуже раді, що змогли підтримати Україну і допомогти їй стримувати росіян протягом цього часу. Але США не розглядає це як Третю світову війну. Ми бачимо, що Україна захищає решту Європи від агресії з боку росіян. На жаль, це відбувається на українській землі. Але росіяни напали саме на Україну, вони ще не атакували НАТО чи когось з союзників Альянсу. Це війна Росії проти України, і ми підтримуємо Україну в її боротьбі. Президент Байден за останній місяць чітко дав зрозуміти, що нашою метою є перемога України. Це важливо для нас, це очевидно важливо для України і для решти Європи. Ось чому ми підтримуємо Україну. Це не глобальна світова війна, а захист України, захист її суверенітету та незалежності і це саме те, що ми хочемо підтримувати". Якою є ситуація в Україні з точки зору США та американської політики, та чи стоїть наразі світ на порозі Третьої світової війни? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорила з Вільямом Тейлором, колишнім послом США в Україні, віцепрезидентом Центру Європи та Росії Інституту миру США. Розмова про позицію США щодо війни в Україні, яку розвʼязала РФ, про майбутні вибори в США та стратегії кандидатів щодо війни в Україні, про можливість запрошення України до НАТО, про шляхи встановлення миру, про сприйняття Росії Америкою та висновки з помилок, а також про підтримку України з боку США.…
“The view from the United States is that this is not a prelude to World War III. The view from the United States is that Ukraine is defending itself from an invasion, an unprovoked aggression attack from Russia. And for nine hundred and sixty one days, Ukraine has held off the Russians. We are very pleased that we've been able to support Ukraine and assist Ukraine in holding off the Russians for nine hundred and sixty one days. Because we see this not as World War III. We see this as Ukraine defending, sadly on Ukrainian soil, the rest of Europe from this aggression from the Russians. The Russians have attacked Ukraine. They have not yet attacked NATO or any NATO ally. This is a war of Russia against Ukraine, and we are supporting Ukraine in its fight. And President Biden has made it clear in the past month that our goal is for Ukraine to win. And that's important to us, it is obviously important to Ukraine, and it is important for the rest of Europe. So this is why we are supporting Ukraine. It's not a broader world war. It is a defence of Ukraine of a nation's sovereignty and independence. And that's what we want to maintain.” What is the situation in Ukraine from the point of view of the United States and American policy, and is the world currently on the brink of World War III? In a new episode of the "(un)Safe Country" podcast, its host Alina Frolova talked to William Taylor, former US Ambassador to Ukraine and Vice President of the Center for Europe and Russia at the United States Institute of Peace. The conversation was about the US position on the war in Ukraine unleashed by Russia, the upcoming US elections and the candidates' strategies for the war in Ukraine, the possibility of inviting Ukraine to NATO, ways to establish peace, America's perception of Russia and lessons learned from mistakes, and the US support for Ukraine.…
1 Михайло Гончар: "Слід покласти край транзиту російського газу через Україну завершенням угоди" 1:02:26
1:02:26 Lejátszás később Lejátszás később Listák Tetszik Kedvelt1:02:26
Lejátszás később Lejátszás később Listák Tetszik Kedvelt"Потрібно, щоб ми завершили дію угоди 31 грудня 2024 року, і на цьому повинен бути покладений край транзиту російського газу через Україну. Починаючи з серпня в Європейській комісії робилися аналізи щодо того, як відобразиться на європейських споживачах сценарій припинення постачання газу з Росії транзитом через Україну. То навіть Австрія, яка на 90% на російському газі, офіційно опублікувала висновок, що такий крок не спричинить якихось суттєвих перешкод. Так, зростання ціни буде, але воно не буде таким, як це було, наприклад, у 2022 році. Та ж Словаччина, що пережила газові кризи 2006-го та 2009-го років, зробила висновки і тепер має значні підземні сховища газу. На той обсяг споживання, який у них є, на пів року їм вистачить, якщо собі уявити, що транзит буде припинено. Але про це якраз не говориться. Тому Європейський Союз, в принципі, має позитивні висновки. Не випадково, коли Урсула фон дер Ляєн була в Києві 20 вересня, вона абсолютно чітко сказала і натякнула відверто нашим урядовцям, що не потрібно продовжувати угоду з Росією." Як Росія намагається повернутися на європейський ринок нафти й газу та що криється за потенційною угодою щодо транзиту азербайджанського газу через Україну до Європи? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Михайлом Гончаром, експертом з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президентом Центру глобалістики "Стратегія XXI". Розмова про стан енергетики Росії та схеми постачання російської нафти та газу за кордон, про газотранспортну систему України, про ідею транзиту так званого азербайджанського газу та низку підводних каменів у цьому питанні, про підрив "Північних потоків" та те, як Росія використовує його в інформаційній війні на Заході.…
1 Альона Луньова: "Справедливе покарання колаборантів – питання виживання для деокупованих громад" 46:52
"На Сумщині, Чернігівщині, Харківщині в деокупованих громадах вважають притягнення до відповідальності колаборантів питанням їхнього виживання, бо Росія дуже близько кожного дня. Якщо держава не реагує на ці виклики в громадах, не чує запит суспільства, не комунікує, не пояснює, чому кримінальне провадження не відкривається, або не пояснює, чому така реакція, що людину не взято під варту, наприклад, то це все потягне за собою самосуди, які були після Другої світової. Ми цю практику можемо вивчити і зробити висновки", – каже гостя нового епізоду подкасту “(не)Безпечна країна” Альона Луньова. Які норми в питанні відповідальності за колабораційну діяльність наразі не враховані в законодавстві та яким чином його варто збалансувати, враховуючи як аспекти виживання в окупації, так і запит населення на справедливість? В новому епізоді подкасту “(не)Безпечна країна” його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Альоною Луньовою, директоркою з адвокації Центру прав людини ZMINA, співголовою Консультативної ради при Уповноваженому ВР з прав людини. Розмова про колабораціонізм, аспекти, які варто враховувати в питанні покарання за співпрацю з окупантами, про покарання в кримінальному та в люстраційному порядку, про розуміння громадянами колабораціонізму та необхідність пояснення з боку держави, та про те, як врегулювання законодавство та практики його застосування в питанні покарання за колабораціонізм може наближати Україну до справедливості та забезпечити реінтеграцію територій, що довгий час зазнавали впливу ворога.…
1 Ігор Безкаравайний про розмінування України: "35 тисяч кв.км. повернуто до продуктивного використання 47:56
"У нас зараз майже 35 тисяч квадратних кілометрів повернуто до продуктивного використання. Це надзвичайно великі цифри. 35 тисяч квадратних кілометрів – це розміри деяких країн у світі", – розповідає гість нового епізоду подкасту "(не) Безпечна країна" Ігор Безкаравайний. За півтора року цифри щодо розмінованих територій зросли вдвічі. "Це дуже високий темп, який буде знижуватися, а потім знову буде збільшуватися. І тут багато залежить від того, що таке ці 35 тисяч квадратних кілометрів. Переважна більшість з цих територій, майже 30 тисяч квадратних кілометрів, повернуто в експлуатацію без розмінування. Тобто там проведено обстеження територій, зроблено висновок, що там не було загрози: не було мінування, не було прильотів – ці території повернулися”. Якими на сьогодні є темпи розмінування та які підходи та новації в цьому процесі використовуються? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з заступником міністра економіки України Ігорем Безкаравайним. Розмова про розмінування України: технології, інструментарій, нові підходи, темпи, втрати, міжнародне залучення й участь громадськості, компенсації та стратегії.…
"Ситуація з Курськом радикально вплинула на перебіг подій на всьому фронті. І це дуже вдале рішення як Генерального штабу, так і чудова робота виконавців штабу оперативно-тактичного угрупування Сіверськ", – говорить гість нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна" Віктор Кевлюк. "Зараз противник перебуває в стані стратегічної невизначеності. З одного боку ворог, за інерцією, змушений воювати на Донеччині, але не може передбачити нашого наступного кроку. Вже точаться розмови, що наступний удар буде в Крим. Не факт, що нічого не станеться на Куп’янському напрямку. Щось може статися в напрямку Волноваха-Маріуполь, щось може статися на напрямку Мелітополь-Бердянськ. Противник розгублений, він не знає, де зосередити свої резерви. Тому Курська операція дуже, на мою думку, вдало і вчасно проведена, створивши ось таку невизначеність для ворога". Якими є цілі Курської операції, чи є загроза від Білорусі, як змінилася динаміка лінії фронту за останній період, якою зараз є війна та які тенденції спостерігаються? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з полковником запасу Віктором Кевлюком, експертом Центру оборонних стратегій. Розмова про ситуацію на білоруському кордоні, Курську операцію, про те чи відбувається зміна в доктринах та концепціях, які використовують західні партнери України, а також про подальший перебіг подій та можливості України щодо стабілізації ситуації в повітряному просторі.…
"Глобальний саміт миру, перше і найголовніше, – він не принесе миру. Це зрозуміло, бо резолюціями та самітами війну не можна зупинити, тим паче війну геноцидальну. Але Україна показує добру волю, готовність до діалогу і, найголовніше, – що наша формула миру не має нічого зайвого, крім того, що є в статуті ООН, заключному акті ОБСЄ, інших міжнародних угодах, конвенціях, стороною яких є і Російська Федерація, і Китай, і всі ті інші, які не захотіли бути присутніми на Саміті. Тому нам головне показувати, що є фактично безальтернативність української формули. Росія, що б вона не придумала, а буквально днями Путін виступав: було багато маячні, але він знов таки згадав Стамбульські домовленості. Що таке Стамбульські домовленості – це є порушенням міжнародного права, оскільки Україна має відмовитися від частини своїх територій, які визнані всім світом, крім п’яти друзів Путіна, і далі йти на поступки, які фактично ведуть до демонтажу української держави. Вписати це в Міжнародне право абсолютно неможливо. Тому російської формули миру в принципі бути не може, бо вона є агресором, вона порушила все, що завгодно. І немає фактично інших формул миру”. Чого чекати Україні від Глобального саміту миру? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Олександром Харою, дипломатом, експертом Центру оборонних стратегій. Розмова про Глобальний саміт миру, який відбудеться вже 15 червня, українську формулу миру, про роль Китаю та Туреччини в цьому процесі, про перспективи вступу до НАТО, ефективність безпекових угод для України, озброєння та формування подальших стратегій для України…
1 Максим Колесников: "Немає жодного натяку на те, що росіяни хочуть демобілізувати досвідчених військових" 54:47
"Війна – це ж завжди дві команди, дві армії. Жодного проблиску в тому, що росіяни якось планують демобілізувати досвідчених військових, які на фронті вже два роки, немає. Росіяни будуть тримати їх, поки вони живі, паралельно насичуючи підрозділи новими контрактниками, можливо, когось зі строковиків вони переводять на контракт, і закидають їх в середовище, де є люди, яким можна передати досвід. Так, в них абсолютна байдужість до людського життя, але ми розуміємо, що з того боку воює також досвідчена, потужна, добре озброєна і дуже багата армія. Тому ми не можемо не відстежувати, що робить ворог й не можемо не розуміти, що не можна орієнтуватися тільки на себе і свої бажання". Чи покращить ситуацію з мобілізацією встановлення термінів демобілізації та якої політики щодо цього питання дотримується Росія? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Максимом Колесниковим, ветераном ЗСУ, який пройшов 11 місяців російського полону, а нині працює директором з маркетингу в Укрпошті. Розмова про мобілізацію та демобілізацію, досвід перебування та повернення з полону, про реабілітацію військових, а також про зміни які необхідно впровадити.…
1 Гіві Чануквадзе: "Ми ніколи не бачили в Грузії стільки людей, готових відкрито сказати "ні" Росії" 35:00
"Що стосується протестів і кількості людей, яку ми бачимо, мушу сказати, що це безпрецедентний випадок для Грузії. Близько 300 000 людей вийшли на вулиці – це вперше в історії. Ми ніколи не бачили в Грузії такої кількості людей, готових відкрито сказати "ні" Росії, і йдеться саме про це. Річ у тім, що проблема не лише в російському законодавстві, і ми всі розуміємо, що це лише компонент великої стратегії, ширшої картини, яку ми спостерігаємо, особливо після 2012 року. Я думаю, що ми повинні розглядати ці конкретні події в загальній картині, і так званий російський закон про іноземних агентів є одним з аспектів більшої проблеми, з якою Грузія стикається історично від моменту здобуття незалежності. На ментальному рівні для нас це означає, що ми боролися з нашим північним сусідом протягом багатьох поколінь, тому це не є чимось новим для всіх нас. Ми точно знаємо, з ким ми боремося. Тому я думаю, що серед громадян є усвідомлення того, що Грузія перебуває у свого роду екзистенційній кризі. Однак, я переконаний, що державна пропаганда все ще працює дуже добре, і на цьому фронті потрібно багато чого зробити, щоб протистояти тим наративам, які надходять з державних пропагандистських каналів”, – говорить герой нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна". Якими є настрої всередині активної частини громадян Грузії та в якому становищі наразі перебуває влада країни? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Гіві Чануквадзе, експертом з міжнародного розвитку, доцентом Державного університету Іллі в Тбілісі. Розмова про останні події в Грузії, високу громадянську активність, ставлення грузинів до росіян, маніпуляції на темі війни з Росією, вплив Грузинської православної церкви та можливі сценарії розвитку подій у Грузії.…
1 Givi Chanukvadze: “We have never seen in Georgia these amounts of people ready to openly say ‘no’ to Russia” 39:44
“In terms of the protests and the amount of people that we see, I should say that for Georgia to have around 300,000 people coming out in the streets – it's unprecedented. We've never seen in Georgia these amounts of people being ready to openly say no to Russia and this is about that. The idea is that it's not only about Russian law and we all understand that this is just a component of a bigger strategy of a larger picture that we've been seeing especially after 2012. I think we should see these particular developments in the big picture. The Russian law, so-called law about foreign agents – it's one aspect of a bigger problem that Georgia has been facing historically and since its independence. We know that, we've been fighting our northern neighbour for generations so this is nothing new for any of us. We know exactly with whom we are fighting. The realisation that Georgia is in its existential phase is clear. However, the government propaganda is still working very well and many things should be done on that front in order to counter those narratives that are coming from government propaganda channels” – says the guest of the new episode of the “(un)Safe Country” podcast. What is the attitude of the active part of Georgian citizens and what is the current situation of the country's authorities? In the new episode of the (Un)Safe Country podcast, its permanent host Alina Frolova talks to Givi Chanukvadze, an international development expert and associate professor at Ilia State University in Tbilisi. The conversation covers the latest developments in Georgia, high civic activity, Georgian attitudes towards Russians, manipulations on the topic of the war with Russia, the influence of the Georgian Orthodox Church, and possible scenarios for the future of Georgia.…
1 Ігор Поночовний: "Пропаганда повинна стояти в одному ряду з іншими воєнними злочинами і злочинами проти людяності" 46:55
"Ми бачимо і розуміємо, що Міжнародне гуманітарне право повинно змінюватись, і пропаганда, в тому числі, повинна стояти наряду з іншими воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Тому що ми самі є свідками того, який вплив російська пропаганда має як на своє населення, яке з чистою совістю йде воювати в Україну, так і на частину українського населення, яке до цього часу є навідниками ракетних ударів, які підтримують ідеї "руского міра", московської церкви тощо. Ми бачимо, що вплив їхній тотальний, російській федерації в плані пропаганди рівних у світі немає". Чи можуть підпасти російські пропагандисти під звинувачення за заклики до геноциду та наскільки перспективними є такі справи? В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Ігорем Поночовним, керівником прокуратури автономної республіки Крим та міста Севастополя. Розмова про злочини росіян у Криму, діяльність прокуратури АР Крим та міста Севастополя, вироки у кримських справах, співпрацю з МКС, ситуацію з залученням Інтерполу, про Римський статут та міфи, що його супроводжують, а також про підготовку прокуратури до повернення на півострів.…
«Я не думаю, що країни НАТО хочуть, щоб їх вважали стороною конфлікту. І я не певен, що це може бути корисним. Важливо, щоб вони створювали умови для того, щоб Україна була успішною, і надавали необхідну підтримку. Це процес, який займає багато часу. Зі своєї точки зору, я бачу прогрес в цій сфері, але станом на зараз Україна перебуває в критичній ситуації, яка потребує додаткової підтримки. І знову ж таки, процес прийняття рішень не встигає за тим, що потрібно для підтримки успішної української кампанії». Чи готовий Альянс змінити сприйняття непричетності до конфлікту, зважаючи, зокрема, на те, що націлені на Україну російські ракети входять в повітряний простір НАТО? В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його ведуча Аліна Фролова говорить з Деннісом Гілленспорре, доцентом кафедри політики та стратегії безпеки Шведського університету оборони, генерал-лейтенантом у відставці, який був командувачем силами Багатопрофільної комплексної стабілізаційної місії ООН в Малі (2018-2021 рр.). Розмова про перспективи перемоги України над ворогом, про озброєння і тактику війни, про США та Швецію, про НАТО, Чорноморський регіон, а також про перспективи розміщення іноземних військ в Україні.…
"I don't think NATO countries want to be seen as a part of the conflict. And that's not helpful either. The important part is for them to be committed to setting conditions for Ukraine to be successful and provide the support needed. This is a process that takes a lot of time. From where I stand, I see also in this area of progress, but, I mean Ukraine is in an urgent situation now for additional support. Again, the process of decision-making is not keeping up with what is needed in support of a successful Ukrainian campaign". Is the Alliance ready to change its perception of non-involvement in the conflict, considering that Russian missiles targeting Ukraine are periodically entering NATO airspace? In the new episode of the podcast "(un)Safe Country", its host Alina Frolova talks to Lieutenant General (ret.) Dr Dennis Gyllensporre, Associate Professor in Security Policy and Strategy at the Swedish Defence University, Force Commander of the UN Multidimensional Integrated Stabilisation Mission in Mali (MINUSMA) from 2018 to 2021. The conversation is about the prospects of Ukraine's victory, weapons and tactics of war, the United States and Sweden, NATO and its role in the Black Sea region, and the prospects for the deployment of foreign troops in Ukraine.…
"У декларації країн альянсу було сказано, що якщо коли-небудь росія атакує одну з країн-членів НАТО, то НАТО відреагує. Але, якщо вони зроблять це навмисно, а ми знаємо, що росія завжди танцює на червоних лініях, тож це дуже небезпечна гра для всіх. Я думаю, що ми повинні пам'ятати, що росія щоразу випробовує межі дозволеного, як вона робила це з Грузією, вона робила це з Кримом, вона робила це у війні на Донбасі, використовуючи своїх проксі. Знову ж таки, росія використала маріонеток, відкрито розпочинаючи вторгнення в Україну. І кожного разу у випадку, про який я згадувала, як у випадку з Грузією, як у випадку з Кримом, вони спостерігали за реакцією західних країн. І після цього вони переоцінюють можливі реакції, та визначають що є червоними лініями, а що ні. Вони поповнюють запаси, і вони натискають трохи сильніше. І кожного разу це те, що вони роблять. Саме тому ми повинні бути дуже обережними. Саме тому було сказано, що росія є загрозою для глобальної безпеки, і що західні країни повинні визнати це і мати це на увазі". Якого рівня має досягти загроза з боку рф, щоб країни НАТО почали реагувати військовим шляхом? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Крістін Дюгуен-Клеман (Christine Dugoin-Clément), геополітичною аналітикинею, дослідницею, яка спеціалізується на стратегіях впливу, кібернетиці та штучному інтелекті. Розмова про відмінність війни, яку розв’язала росія проти України, від воєн, які відбувалися раніше, про спосіб мислення у цій війні, про операції впливу з боку рф, про позицію та настрої Франції щодо війни в Україні, а також про те, що потрібно робити, аби поліпшити політику захисту демократії та що інші країни можуть зробити для захисту демократії в когнітивній площині.…
"The declaration of the alliance states was if ever Russia is pushing into one NATO member country, NATO will react. But if they are voluntarily pushing and we know that Russia is always dancing on the red lines. And it's a very dangerous game for everybody. I think that we had to keep in memory that each time Russia tests the limits, they did it with Georgia, they did it with Crimea, they did it in the Donbas war, using proxies and sock puppets, openly starting an invasion in Ukraine. And each time for the case that I mentioned, like Georgia, like Crimea, they observed the reaction of the Western countries. After this observation, they re-evaluate the capacity of reaction, what are the red lines and what are not. They replenish and they push a little more. And each time it is what they are doing. And this is why we are to be very careful. And this is why it has been said that Russia is a threat to the global security and that Western countries had to admit it and to keep that in mind". What level of threat from the Russian Federation must be reached for NATO countries to start responding militarily? In the new episode of the (un)Safe Country podcast, its permanent host Alina Frolova talks to Christine Dugoin-Clément, geopolitical analyst, and associate researcher specialising in strategies of influence, cyber and AI. The conversation is about the difference between the war waged by Russia against Ukraine and the wars that took place before, the way of thinking in this war, the influence operations by Russia, France's position and attitudes towards the war in Ukraine, what needs to be done to improve the policy of defending democracy and what other countries can do to defend democracy in the cognitive plane.…
1 Катерина Рашевська: "Не можна недооцінювати жахливість діянь росіян, які депортують і передають українських дітей чужим людям" 50:13
"Українських дітей потрібно видерти з рук росіян. І ось оце «видерти з рук" – це насправді так, як може подекуди виглядати потім цей процес. Все жахіття російського злочину полягає в тому, що дитина опиняється в максимально страждальному становищі. Незалежно від того, чи спочатку її вилучили з родини або з сиротинця і передали до російських батьків, чи вже потім, через кілька років, коли вона до них звикла, чи коли вона вже й не пам’ятає свого минулого, а тепер знає тільки цю сім’ю – вирвати її з цієї родини, сказати, що ці батьки насправді винні, що вони злочинці, підтримували режим, який чинив геноцид, і забрати, повернути назад додому. Це все не такі собі прості речі, які будуть відбуватися як у кіно – приходить український солдат, дитина стрибає на ручки, і вони разом ідуть в Україну жити щасливо. Ні, так не буде. Будуть страшні речі, які описують експерти, які займалися відповідними діяннями після Другої світової війни в нацистській Німеччині. Коли просто людина вступила на роботу, на посаду комісара, знайшла родину, вилучила з неї двох дітей і звільнилася. Тому що це неможливо терпіти – діти починають творити страшні речі, у них велика психологічна травма. Тому ми не маємо недооцінювати всю жахливість діянь росіян, коли вони просто депортують і передають українських дітей на виховання чужим людям». Скільки українських дітей на сьогодні вимушено опинилися під владою рф та чи є депортація та примусове переміщення росією українських дітей геноцидом? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його ведуча Аліна Фролова говорить з Катериною Рашевською, експерткою Регіонального центру прав людини, членкинею Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні. Розмова про депортованих та примусово переміщених росією українських дітей, про шляхи їх повернення, про кількість дітей, яких вдалося повернути наразі, про політики, алгоритми та механізми повернення дітей, про реакцію та дії міжнародних партнерів в питанні злочинів рф проти українських дітей, а також про можливість покарання рф.…
"Я б не говорив, що тема мобілізації для нас є провальною. Україна і Збройні Сили мобілізували мільйонне військо. В умовах війни будь-яка мобілізація і будь-яка вже затяжна війна будуть негативно впливати на стійкість суспільства. Це не тільки проблема для Збройних Сил України – це проблема для будь-якого війська, яке воює. Ті, хто хотів, ті, хто міг, ті, хто прагнув, ті, хто був мотивований, – вони вже у війську, або ж вони поруч з військом, допомагають йому. Ті, хто не хоче, той не хоче. Мобілізація у нас проводиться м’якими методами. Якщо у нас мільйонна армія, і, грубо кажучи, з мільйона випадків мобілізованих сто або більш як сто випадків, які потрапили на екрани або в соціальні мережі, де хтось когось бив, силою затягував у автомобіль, – це не є показником провальної мобілізації". Як противник використовує аспекти, що стосуються мобілізації та наскільки довго живе така інформація? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить із колишнім заступником Командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ – начальником управління ІПсО (2016-2022 рр.), екс-начальником управління стратегічних комунікацій Генерального штабу ЗСУ (2022-2024 рр.) полковником Євгеном Саськом. Розмова про рух опору, інформаційний спротив, ІПСО, про послаблення психологічного стану підрозділів противника, про тактику впливу з боку ворога, а також про мобілізацію, діяльність СтратКому ЗСУ та комунікацію Збройних Сил.…
"Навіть в Криму рухів опору значно більше і вони помітніші, ніж у всій російській федерації, яка знищує тисячі й тисячі людей. І попри те, що Крим 10 років під російською окупацією, де повністю все вичавлювалось, знищувалась культура, ідентичність, була постійна російська пропаганда, ці рухи все одно більш потужні. Хоча здавалось би, начебто зараз росіяни мали б вийти і зупинити там свого агресора, який просто вбиває дітей. Але – нічого. Ці рухи дійсно стали не тільки відомими, я думаю, що вони стали активнішими, власне, через те, що з'явилася абсолютно реальна перспектива звільнення Криму. Тому що розмови про те, що Крим може бути дипломатично, політично колись звільнений – це було дуже абстрактно, особливо для людей, які в окупації реально бачать, що там відбувається. Коли починається “бавовна”, то це зовсім інша річ. Ти розумієш, що це перспектива, ось вона, ти її бачиш, фізично ти можеш побачити наших військових, які вже дуже близько. І це закономірно – що люди, маючи конкретну ціль, і розуміючи, що вона може бути конкретно втілена, стають більш активними", – пояснює гостя нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна". Яким був рух опору в Криму на момент окупації півострова та як він трансформувався сьогодні? В новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Ольгою Скрипник, головою правління Кримської правозахисної групи, координаторкою робочої групи з прав людини та міжнародного гуманітарного права Експертної мережі Кримської правозахисної групи. Розмова про формування руху опору в Криму та про те, яким він є зараз, про спротив на окупованих територіях країни, про жертв політичних переслідувань у Криму, про необхідні кроки для держави щодо підтримки руху спротиву в Криму та про те, як трансформувати міжнародну спільноту для того, щоб Україна була більш вільною в своїх діях у боротьбі з наслідками окупації.…
1 Тетяна Філевська: "Найважливіші речі для української культури починаються саме з 2014-го року" 43:55
"Наша боротьба насправді – це відкладена боротьба незалежності від російської імперії. Хоч ми були формально незалежною державою 30 років, ми все ще перебували під величезними імперськими впливами росії: і економічно, і політично, і культурно. Те, що наша культура була підпорядкована російській було видно навіть по книжках, які продавалися в Україні. Тому що на цьому книжковому ринку домінували російські видавці та видання, і це була величезна проблема для української книжкової індустрії, яка не могла вийти на бізнесовий рівень, тому що це була монополія російських видавців і російської книги. Те ж саме в кіно, те ж саме в музиці, в багатьох сферах. Тому, коли відбувається Революція Гідності, дуже багато процесів починають змінюватися. Тому що ми усвідомлюємо, що якщо ми йдемо в Європу, ми хочемо бути незалежними – нам треба відмежовуватися від цих російських впливів. І тому дуже багато важливих речей для української культури починають відштовхуватися саме з 2014 року. Формування нових українських інституцій: Українського культурного фонду, Українського інституту національної пам’яті, Українського інституту – вони всі є постмайданною хвилею появи нових інституцій. Тому що ми усвідомлюємо, що для ствердження української суб’єктності ми маємо говорити від себе до світу про свою культуру, нам потрібен інструмент. І цим інструментом стає Український інститут, який свідомо бере собі за задачу побудову цього культурного діалогу між Україною та світом", – пояснює гостя нового епізоду подкасту "(не) Безпечна країна". Що потрібно зробити Україні сьогодні, аби прискоритися у позбавленні імперських впливів на культуру країни? В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з артменеджеркою, креативною директоркою Українського інституту Тетяною Філевською. Розмова про культуру та її деколонізацію, а також про те, чому культура під час війни, після війни та загалом важлива для нації.…
"Щодо російських збройних сил, я думаю, що важливо розуміти, що все, що ми знали про російську армію до 2022 року, дуже сильно змінилося. Значною мірою тієї армії більше немає. Армія, яку мала Росія, з якою вона вторглася в Україну, значна частина цієї сили була втрачена. Втрачено людей, які були в ній, втрачено офіцерів, втрачено значну кількість техніки. Росія майже не зазнала подібних втрат у повітряно-космічних силах і військово-морському флоті, проте, очевидно, що в російських збройних силах відбулися значні зміни. Зараз вони воюють силами мобілізованих військ, які складаються з людей, найнятих за контрактом з усієї Росії. Зі значною часткою ймовірності можна сказати, що вони втратили в цій війні щонайменше ціле покоління офіцерів. Також незрозуміло, яким буде майбутнє російської армії під керівництвом Шойгу як міністра оборони, і Герасимова, начальника генерального штабу. Обидва вони досить старі, їм вже під 70, вони служать дуже і дуже довго. Вони, очевидно, мають враження від цієї війни, що проблема російської армії полягає в тому, що вона була недостатньо радянською", – зазначає гість нового епізоду подкасту "(не) Безпечна країна". Що змінилося в армії противника за період війни, яку країна-агресор розв’язала проти України та чого чекати від противника цього року? В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його ведуча Аліна Фролова говорить з Майклом Кофманом, військовим аналітиком, старшим науковим співробітником програми "Росія та Євразія" Фонду Карнегі за міжнародний мир. Розмова про спроможності рф та України у війні, про допомогу та підтримку України з боку США та Європи, про подальшу стратегію України та її партнерів, можливі сценарії розвитку подій, майбутні вибори в США та очікування від голосування в Конгресі.…
“I think it's important to understand that whatever we knew about the Russian military prior to 2022, a great deal has changed. In many respects, that military is now gone. The army that Russia had, with which it invaded Ukraine, a large part of that force has been lost. The people that were in it had been lost, the officers, and a fair amount of equipment. Now, Russia hasn't suffered nearly the same losses to its aerospace forces or its Navy, but nonetheless, it's clear that there have been significant changes to the Russian military. It's fighting with an increasingly mobilized force that consists of people who they have hired and contracted from across Russia. And it's fair to say that they probably lost a generation of officers in this war at least, and it's not clear what the future of the Russian military will be either the current leadership under Shoigu, the minister of defense and Gerasimov, the chief general staff. Both of them were quite old, they're at the end of their 60s, they've served a very, very long time. And it's clear that their impression from this war is that the problem with the Russian military is that it was not Soviet enough”, – says the guest of the new episode of the (un)Safe Country podcast. What has changed in the enemy's army during the war that the aggressor country has unleashed against Ukraine, and what can we expect from Russia this year? In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, its host Alina Frolova talks to Michael Kofman, a military analyst and senior fellow at the Russia and Eurasia Program of the Carnegie Endowment for International Peace. The discussion covers the capabilities of Russia and Ukraine in the war, the assistance and support of Ukraine by the United States and Europe, the future strategy of Ukraine and its partners, possible development scenarios, the upcoming US elections and the expected outcome of the voting in Congress.…
1 Ben Hodges: Ukraine probably is going to continue to bleed russian forces and the russians are not gaining anything 40:20
“Why don't people talk about Russia's failed counter-offensive? I think it's probably because the Russians themselves call it a big offensive or a big mobilization or whatever doing but it doesn't look like it. I mean there they're losing a thousand people per day getting killed in these mindless meatwave attacks and I think that Ukraine probably is going to continue to bleed Russian forces and the Russians are not gaining anything. I don't think the Russians have the ability to knock out Ukraine. There is no big force out there waiting over the horizon to come in, that's trained and modernized it. It doesn't exist. So I think Russia's only hope is to continue what they're doing to convey the impression that they can do this forever because they see that the Western countries, at least the United States and Germany, are not fully committed to helping Ukraine actually win”. How long will the United States hold off on approving aid to Ukraine, and why has domestic politics taken priority over the importance of supporting Ukraine? In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, its permanent host Alina Frolova talks to Lt General (retired) Ben Hodges, former Commanding General of US Army Europe and NATO Senior Mentor for Logistics. The conversation is about the Black Sea, Ukraine's ground and air operations, the liberation of Crimea, US assistance and possible post-election decisions, NATO, international partners' support and position on the situation in Ukraine, the numerous conflicts unfolding in the world today and the production capabilities of Western countries, as well as what will happen inside Russia after Ukraine's victory.…
1 Бен Годжес: "Україна продовжуватиме знекровлювати російські війська, а росіяни нічого не виграють" 41:08
"Чому люди не говорять про невдалий контрнаступ Росії? Це, мабуть, тому, що самі росіяни називають це великим наступом, великою мобілізацією чи ще чимось, але насправді це не схоже на правду. Я маю на увазі, що вони втрачають тисячі людей щодня, гинуть в цих безглуздих атаках, і я вважаю, що Україна продовжуватиме знекровлювати російські війська, а росіяни нічого не виграють. Я не вірю, що росіяни здатні розгромити Україну. Немає ніякої великої сили, що чекає за обрієм, щоб прийти, підготовленої та модернізованої. Її не існує. Тому я думаю, що єдина надія Росії – продовжувати те, що вони роблять, щоб створити враження, що вони можуть робити це вічно, тому що вони бачать, як Захід, принаймні Сполучені Штати і Німеччина, не повністю віддані тому, щоб допомогти Україні насправді перемогти". Як довго Сполучені Штати не затверджуватимуть допомогу Україні, та чому наразі внутрішня політика взяла верх над питанням важливості якнайшвидшої підтримки України? В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з генералом армії США у відставці, екскомандувачем армії США в Європі, старшим радником НАТО з питань логістики Беном Годжесом. Розмова про – Чорне море, наземне протистояння ворогу та операції України в повітрі, про Крим, допомогу від США та можливі рішення після виборів в країні, про НАТО, підтримку та позицію щодо ситуації в Україні з боку міжнародних партнерів, про численні конфлікти, які сьогодні розгортаються у світі та виробничі можливості західних країн, а також про те, що відбуватиметься всередині Росії після перемоги України.…
1 Вадим Скібіцький: "РФ не має спроможностей проводити стратегічні сухопутні наступальні операції проти інших країн" 46:05
"Наш прогноз, наша оцінка дуже проста – на сьогодні РФ не має спроможностей проводити стратегічні сухопутні наступальні операції проти інших країн. Тому що весь ресурс сухопутного компоненту зараз націлений і знаходиться на нашій території. Стосовно можливості нанесення окремих ударів дальньою авіацією, стратегічною авіацією – це вже інше питання. Але зараз так, є виклик, але прямої загрози, що завтра почнеться війна в країнах Балтії немає – там (в РФ – ред.) немає вже ким воювати, просто-напросто". Якими є прогнози щодо подальших дій РФ у війні та яких заходів потрібно вживати Україні, аби успішно протистояти ворогу? В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Вадимом Скібіцьким, генерал-майором, заступником начальника ГУР МО України. Розмова про запаси боєприпасів, які наявні в Росії, про кількість угруповання ворога на території України, про посилення української авіації, про підхід до атак ворога в Чорному морі, про тактику бойових дій, яку використовує ворог, про майбутні вибори в країнах-партнерах та вплив їх результатів на Україну, про спроможність РФ вести довгу війну та спроможності України її виграти.…
Коментуючи законопроєкт про удосконалення мобілізації і військового обліку, який днями вніс уряд у Верховну Раду, гість нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна" зауважив, що вбачає там як позитивні моменти, так і відверто драконівські. "З того, що я бачу зараз у новинах, ось ці цифри 450-500 тисяч людей, які нам необхідно всього для того, щоб і покрити свої втрати, і для того, щоб сформувати нові бригади наступу чи ненаступу (це все вирішує Генеральний штаб, яким чином будуть застосовуватися ті сили) – щоб набрати цю кількість потрібно щось змінювати, підходи змінювати в мобілізації. З того, що я побачив, є деякі спірні моменти, чесно кажучи. Є позитивні моменти, наприклад, по демобілізації. Є відверто, мені здається, драконівські, до яких можна все ж таки по-іншому підходити. Ми все ж таки нація козацька і для нас важлива свобода, для нас важливо, щоб нас не заганяли, а пропонували. Щоб нас бачили на рівних, що ми не матеріал, який потрібно використовувати, а те, що ми разом йдемо воювати та захищати свою країну. І саме тому мені здається, що потрібні більш підходи пряника, аніж батога, умовно кажучи. Це можуть бути більші соціальні виплати або привілеї – знову ж таки рекрутинг, а не мобілізація", – зазначає гість подкасту. У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Єгором Чернєвим, народним депутатом України, заступником голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який є головою постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО. Розмова про цивільний демократичний контроль над Силами оборони (законопроєкт 4210), законопроєкт про мобілізацію, про настрої щодо підтримки України, зокрема, в США, про те, що робить і збирається робити парламент для того, аби стабілізувати хитку систему отримання допомоги, про те, яким чином буде розвиватися наступний рік, та яких ключових кроків, що можуть вплинути на спроможності Збройних сил та можливість перемогти, планує вжити ВРУ.…
«У випадку росії та України немає зони можливої угоди. Тому що росія хоче нас знищити так, щоб нас не існувало, а ми хочемо вижити. Де ми домовимося? путін хоче так, щоб народу України взагалі не стало, і ні на секунду він не змінив своїх стратегічних цілей. Абсолютно точно ми розуміємо, що він вже в тому стані, в якому знаходиться, не змінить їх, він раптом не прокинеться іншою людиною. І поки він при владі, поки при владі його режим, він буде робити все, щоб українського народу не стало. При чому ця ціль з’явилася не вчора, не позавчора і навіть не два роки тому, вона була постійно. Просто в нього були різні методи досягнення цієї цілі, він їх пробував, в тому числі через Мінські угоди намагався маніпулювати цими речами, через гібридний вплив, маніпуляції. А потім вирішив, що все. Звичайно, прорахувався багато в чому, зробив дуже багато дурниць, проте це ніяк не змінило його стратегію. Так от з цією стратегією у нас немає зони можливої угоди», – пояснює гість нового епізоду подкасту "(не) Безпечна країна". Чи є сьогодні консенсус серед європейських політиків та країн-партнерів щодо перемоги України та якими є методи її досягнення? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Андрієм Загороднюком, Міністром оборони України 2019-2020 рр. Розмова про стратегію США щодо України, про вторинні санкції, про військово-промисловий комплекс України, його розвиток та партнерство з іншими державами, про наявність ресурсів для підтримання рівня спротиву, про єдність суспільства, перспективи наступного року, про теорію перемоги та методи її досягнення.…
1 Саїд Ісмагілов: "Офіційне російське духовенство – це стовідсотково співробітники ФСБ, або люди, що працюють в її інтересах" 51:11
"Коли до влади прийшов путін, я ще в той час навчався у москві, прямо на моїх очах відбувалося вербування студентів духовних навчальних закладів – просто на лекції приходили, виводили в коридор і проводили співбесіду. І деякі (а ми питали, хто викликав, навіщо) відповідали, що це люди зі спецслужб, і вони пропонують не просто співпрацю, вони пропонують навчатися і стати співробітником фсб, офіцером. Деякі погоджувалися, навіть раділи, бо вбачали в цьому для себе кар’єру. І в них абсолютно не було ніяких незручностей через те, що вони планують бути духовними діячами і при цьому діячами спецслужб – вони вбачали, що це нормально. Фактично всі ті, що погодилися бути працівниками фсб, або співпрацювати з фсб, вони винятково залишилися на духовних посадах, ті, які відмовилися, – не стали священнослужителями в росії. Це я точно знаю по тих людях, з яким я навчався. Тобто, якщо ми зараз візьмемо офіційне російське духовенство, сто відсотків це співробітники фсб, або люди, що тісно працюють в інтересах фсб", – каже гість нового епізоду подкасту "(не) Безпечна країна". Що спільного в російських релігійних діячів з пропагандистами країни-агресора та чому вони подекуди мають іще більший вплив на людей, які відправляються воювати в Україну? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Саїдом Ісмагіловим, добровольцем, військовослужбовцем ЗСУ, колишнім муфтієм. Розмова про роль військових капеланів, про релігійних діячів рф та їх співпрацю з фсб, про слабкі місця росії, єдність українського суспільства, настрої у війську та необхідність модернізації армії.…
«Якщо були б завтра проведені вибори, за останніми даними оптування Ipsos, 30% віддали б свої голоси за Байдена, 32% – за Трампа. Дані YouGov – 43% за Байдена, 51% за Трампа. Фактично, якщо не буде якихось юридичних рішень, які унеможливлять висування Трампа, то у нього поки що є доволі непогані шанси для того, щоб бути обраним президентом. Яким буде він президентом складно сказати», – каже гість нового епізоду подкасту "(не)Безпечна країна". Які сценарії президентства Трампа можна розглядати, та як імовірність його обрання може вплинути на війну в Україні? У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Олександром Харою, дипломатом, експертом Центру оборонних стратегій, спеціалістом по США та Китаю. Розмова про майбутні президентські вибори в США, шанси Трампа на перемогу, підтримку та допомогу Україні з боку США, політику всередині США, а також про Ізраїль та Китай.…
1 Якуб Яновський: Якби одна зі сторін отримала перевагу в повітрі, поле бою виглядало б зовсім по-іншому 40:19
«Є багато аспектів, які роблять війну в Україні унікальною з точки зору аналізу та висновків, які можна зробити з війни. Тому людям, безумовно, потрібно бути дуже обережними з прогнозами на основі того, що вони бачать в Україні. Ми спостерігаємо унікальні обставини. Наприклад, одна з них полягає в тому, що жодна зі сторін не має панування в повітрі. Якби одна зі сторін отримала перевагу в повітрі, поле бою виглядало б зовсім по-іншому. Те ж саме можна сказати про наявність або відсутність певного обладнання, технологій і тому подібних речей», – каже гість нового епізоду подкасту "(не) Безпечна країна". Які аспекти заважають порівнювати війну в Україні з попередніми війнами? В новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Якубом Яновським, OSINT-аналітиком, автором досліджень в рамках проєкту ORYX і BellingCat. Розмова про технології OSINT, про втрати техніки, дезінформаційні повідомлення та проєкт Oryx.…
1 Jakub Janovsky: "If either side tomorrow got air superiority, the battlefield would look different" 38:55
"There are many aspects that make the war in Ukraine unique in terms of analysis and conclusions that can be drawn from the war. So people definitely need to be very careful with their predictions based on what they see in Ukraine. We are seeing unique circumstances. For example, one of them is that neither side has air dominance. If one side had air superiority, the battlefield would look very different. The same can be applied to the presence or lack of certain equipment, technologies, and so on," says the guest of the new episode of the podcast "(Un)Safe Country". What aspects make it difficult to compare the war in Ukraine with previous wars? In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, its permanent host Alina Frolova talks to Jakub Janovsky, an OSINT analyst and author of research within the ORYX and BellingCat projects. The conversation is about OSINT technologies, the loss of equipment, disinformation messages, and the Oryx project.…
"First of all, Elon Musk, his company SpaceX, certainly helped Ukraine a lot when it turned on Starlink in Ukraine and sent these communication terminals there. So people could still stay in touch with each other and so on. But since then, Elon Musk has been quite controversial in his statements. And, in fact, someone said it well that it's like watching a person become radicalized in real time, because the situation is getting worse and worse and worse in terms of what Elon Musk is promoting on Twitter/X. And if you follow this path, at some point some of the messages became quite pro-Kremlin and anti-Ukrainian, in my opinion. And I think most people would agree with that. In addition, the changes he made to the platform have made it much easier for disinformation and Kremlin propaganda to spread, and it's spreading much faster now. So it works on many levels. Obviously, he believes in these narratives himself, but he's also made it easier for other super-propagandists to spread these messages. And again, he also promotes and shares those views. So I think that's a very damaging combination of factors when it comes to Elon Musk. But basically, I think that probably the most famous example of Elon Musk sharing pro-Kremlin views is that he shared a meme about President Zelensky. Some people may have already seen it, basically about Zelensky asking for more money, and this meme shows him in a negative light. It is now quite obvious that Elon Musk can be classified as a 'vatnik,'" says the guest of the new episode, who is the founder of the Vatnik Soup Twitter project aimed at identifying the so-called super distributors of Russian propaganda in the West. Why can people like Elon Musk be so influenced by Russian propaganda? How do Russians reach such people and how do they force them to transform? What approaches does Russia use, what key narratives does it spread on social media, and how can we counter them? In the new episode of the podcast "(Un)Safe Country", its permanent host Alina Frolova talks to Pekka Kallioniemi, a postdoctoral researcher, who works in the field of human-computer interaction at the University of Tampere, is an expert in social media and studies how propaganda is spread on social media and how to counter it. The conversation is about information, Russian propaganda, countering disinformation, social media, the danger of TikTok, social media, bots, trolls, and artificial intelligence.…
«Перш за все, Ілон Маск, його компанія SpaceX, безумовно, дуже допомогла Україні, коли увімкнула Starlink в Україні і відправила туди ці термінали зв’язку. Так люди все ще могли залишатися на зв'язку один з одним і так далі. Але з того часу Ілон Маск був досить суперечливим у своїх висловлюваннях. І, по суті, хтось добре сказав, що це схоже на спостереження за радикалізацією людини в реальному часі, тому що ситуація стає все гіршою і гіршою, і гіршою з точки зору того, що Ілон Маск пропагує в Твіттері /X. І якщо простежити цей шлях, то в якийсь момент деякі повідомлення стали досить прокремлівськими та антиукраїнськими, на мій погляд. І я думаю, що більшість людей з цим погодиться. Крім того, зміни, які він вніс у платформу, значно полегшили поширення дезінформації та кремлівської пропаганди, і вона поширюється зараз набагато швидше. Тож це працює на багатьох рівнях. Очевидно, що він сам вірить у ці наративи, але він також полегшив поширення цих повідомлень для інших суперпоширювачів. І знову ж таки, він також просуває і поділяє ці погляди. Тому я вважаю, що це дуже згубна комбінація факторів, коли мова йде про Ілона Маска. Але в принципі, я думаю, що, мабуть, найвідомішим прикладом того, як Ілон Маск поділяє прокремлівські погляди, є те, що він поділився мемом про президента Зеленського. Можливо, деякі люди вже бачили його, в основному про те, що Зеленський просить більше грошей, і цей мем показує його в негативному світлі. Наразі цілком очевидно, що Ілона Маска можна віднести до категорії «ватників», – каже гість нового епізоду, який є засновником проєкту в твітері Vatnik Soup, спрямованого на виявлення так званих супер розповсюджувачів російської пропаганди на Заході. Чому такі люди, як Ілон Маск, можуть перебувати під настільки великим впливом російської пропаганди? Як росіяни добираються до таких людей та як вони змушують їх трансформуватися? Які підходи використовує росія, які ключові наративи поширює в соцмережах та як їм протистояти? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Пеккою Калiоніємі, дослідником, доктором наук, який працює в галузі взаємодії людини та компʼютерних систем в Університеті Тампере, є експертом з соціальних мереж та вивчає, як пропаганда поширюється в соціальних мережах і як їй протидіяти. Розмова про інформацію, російську пропаганду, протидію дезінформації, соціальні мережі, небезпеку ТікТок, соціальні мережі, ботів, тролів та штучний інтелект.…
1 Віктор Кевлюк: "Радянська ідеологія мобілізації тягнеться 30 років крізь українську незалежність" 50:25
"На мою думку, положення про територіальні центри комплектуваня переписане з попереднього положення. Попереднє – перекладено українською взагалі з радянського… І от вся ця радянська ідеологія процесу мобілізації, вона так от 30 років тягнеться крізь українську незалежність. Сьогодні ми, власне кажучи, пожинаємо наслідки. Якщо немає державної волі всю країну перевести на умови функціонування в період воєнного часу, відповідно і система комплектування Збройних сил так само буде функціонувати криво, спотикатися, генерувати проблеми, робити помилки, ну і відповідно надавати певним особам, нечистим на руку, можливості щодо покращення свого матеріального положення. Це наслідки", – каже гість нового епізоду, який у 2004 році очолював мобілізаційний відділ Миколаївського обласного військкомату. У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Віктором Кевлюком, експертом Центру Оборонних Стратегій, полковником запасу. Розмова про мобілізацію, демобілізацію, ТЦК, оперативний резерв, систему обліку військовозобов’язаних, ВЛК, про питання військового будівництва та про те, якою має бути українська армія, система захисту та оборони в майбутньому.…
1 "Протидіяти застосуванню безпілотників на морі наш противник виявився не готовим", - Віктор Кевлюк 45:14
В чому переваги застосування морських дронів та як вони змінюють хід війни? Яким показала українсько-російська війна баланс сил в сфері застосування безпілотних систем? Яким є поточний стан цієї індустрії та перспективи подальшого військового застосування безпілотників? "Я думаю, що не варто концентруватися на дронах-камікадзе. Суто з конструкторської точки зору набагато цікавіше, коли апарат тобою створений зганяв куди слід і повернувся додому. Відповідно, я так собі вважаю, що такі питання як охорона пунктів базування флоту, військово-морських баз, ключових об’єктів портової інфраструктури цивільної, патрулювання виключно морської економічної зони, якісь дії в острівних проливних зонах – це може бути покладено на автоматизовані безпілотні морські системи, які виводяться в потрібні райони і, маючи необхідне устаткування на борту, вони цілком здатні виконувати як ударні, так і розвідувальні, спостережні задачі, за умов обладнання таких систем сонарами для пошуку морських мін, чим ми обов’язково будемо займатися в Чорному морі наступні років 10 як не 20. Такі системи також можуть знайти застосування", – говорить гість цього епізоду, який сьогодні долучений до однієї з приватних ініціатив з розробці безпілотної техніки. У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Віктором Кевлюком, експертом Центру Оборонних Стратегій, полковником запасу. Розмова про дрони та безпілотники, про виробництво, забезпечення, закупівлю та власні розробки, а також про те, як Україна адаптується до війни дронами і безпілотниками.…
1 Євгенія Габер: "Сила Туреччини великою мірою залежить від успіхів ЗСУ та України в принципі" 51:10
"Не можна недооцінювати тих аспектів російського інформаційного впливу, агентів впливу, які зараз присутні в Туреччині, всюди, на всіх рівнях – від експертного, журналістів, ЗМІ, і закінчуючи капіталом, олігархами, просто напівтіньовими групами впливу, які мають свої проксі в Туреччині – і перетином інтересів Туреччини і росії по Лівії, Сирії й інших моментах. Це все в комплексі (тоді як Туреччина залежить від російського газу, російської атомної енергетики і всього, що з цим пов’язано) робить, на жаль, Туреччину дуже нестійкою та вразливою до російських впливів. Що може зробити Україна в цьому сенсі? Коло можливостей обмежене, тому що є дуже такі фундаментальні залежності Туреччини від росії. Але те, що може зробити Україна, – це своїм досвідом, вже своїми напрацюваннями у протидії гібридному впливу росії допомагати Туреччині, акцентувати увагу на тих загрозах, які є для Туреччини, і там, де можливо, стримувати вплив росії. Тому сила Туреччини, як би це зараз не звучало дивно, великою мірою залежить від успіхів ЗСУ і України в принципі як моделі держави, стійкої до російських впливів". Чому не варто переоцінювати силу Туреччини та які фактори всередині самої країни роблять її вразливою до зовнішніх впливів? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Євгенією Габер, старшою дослідницею Atlantic Council і Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету, кандидаткою політичних наук – про політичне життя Туреччини після виборів, вплив росії, про міжнародні відносини та зони впливу Туреччини, а також про Україну, Крим та Чорне море.…
"Якщо росія на початку великої війни експортувала через Чорне море приблизно 3 млн. тонн сирої нафти на місяць, то зараз вона транспортує, був максимум три місяці тому, – 5 млн. тонн. Крім того, в них на початок великої війни було 2,5 млн. тонн на місяць дизельного палива. Це постійно зростає, і зараз 4 мільйонів, і навіть трохи більше, ніж сирої нафти. Чому це важливо? Бо нафтопродукти коштують удвічі дорожче, ніж сира нафта. Тобто ембарго спрацювало, але не повністю, тому що досі ми маємо ситуацію прямих заходів танкерів з порту Новоросійськ до портів Європейського Союзу". Як працюють санкції, як змінюється ситуація в Чорному морі та чого чекати вже в найближчі тижні та місяці? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Андрієм Клименком, українським журналістом, економістом, громадським діячем, головним редактором порталу Black Sea News, керівником моніторингової групи із санкцій та свободи судноплавства Інституту стратегічних досліджень – про Чорне море, рішення щодо безпеки, санкції проти росії, Туреччину та Крим.…
"Я завжди показую своїм колегам статистику, яка стосується глобальної вогневої потужності. Дуже цікава статистика. Враховується шістдесят різних факторів. Вона об'єктивізує загальну картину позицій країни. І ця картина показує, що Україна посідає 15-те місце у світі за військовою силою. Польща – 20-та. Німеччина, сюрприз–сюрприз – на 25-му місці. Отже, якби Україна вступила до НАТО зараз, то ви б поступилися лише США, Великій Британії, Франції, ядерним державам НАТО, Туреччині та Італії. Україна була б на шостому місці. Ми були б позаду вас. Подивіться на статистику. Вона також включає деякі економічні фактори, такі як валовий внутрішній продукт, населення, можливість відновлення економіки і так далі, і так далі. Шістдесят різних факторів, і ви на 15-му місці". Яку роль відіграє досвід та військовий потенціал України у питанні вступу в НАТО? Та що має зробити Україна, щоб нарешті подолати весь скептицизм чи сумніви щодо вступу в НАТО? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Анджеєм Фальковським, доктором економічних наук, генерал-лейтенантом запасу Збройних сил Республіки Польща, стратегічним радником Міністерства оборони у 2018 році – про реформи в Україні, рішення у Вільнюсі, ефективність і спроможність українських збройних сил, вибори у США та підтримку України.…
"I always show my colleagues statistics related to global firepower. It is a very interesting statistic. It takes into account sixty different factors. It objectifies the overall picture of the country's position. And this picture shows that Ukraine ranks 15th in the world in terms of military power. Poland is 20th. Germany, surprise surprise, is in 25th place. So, if Ukraine were to join NATO now, you would be behind only the United States, the United Kingdom, France, the NATO nuclear powers, Turkey and Italy. Ukraine would be in sixth place. We would be behind you. Look at the statistics. It also includes some economic factors, such as gross domestic product, population, possibility of economic recovery, and so on and so forth. Sixty different factors, and you're in 15th place." What role does Ukraine's experience and military capabilities play in NATO membership? And what should Ukraine do to finally overcome any scepticism or doubts about joining NATO? In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, its permanent host Alina Frolova talks to Andrzej Falkowski, PhD in Economics, Lieutenant General of the Reserve Armed Forces of the Republic of Poland, Strategic Advisor to the Ministry of Defence in 2018, about reforms in Ukraine, the Vilnius decision, the effectiveness and capability of the Ukrainian armed forces, the US elections, and support for Ukraine.…
1 Микола Бєлєсков: "Імовірність рецидиву війни зростає, незалежно від того, як закінчиться ця війна" 50:45
«Для нас це екзистенційна війна, для Путіна – це війна на виживання його режиму і його самого фізично теж. І це підштовхує до того, що навіть, якщо інтенсивність бойових дій зменшується, то ця політична основа не зникає. Як наслідок, імовірність рецидиву війни, незалежно від того, як закінчиться ця війна, вона зростає, вона залишається такою значною». Якими є фактори та сценарії подальшого розвитку подій в питанні війни, яку розв’язала росія на території України? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Миколою Бєлєсковим, магістром міжнародних відносин, аналітиком Інституту світової політики у 2016-2019 роках, аналітиком Національного інституту стратегічних досліджень, старшим аналітиком у «Повернись живим» – про війну як предмет дослідження, про прогнози, сценарії, аналіз, політичні аспекти та про те, що відрізняє цю війну від інших.…
1 Хосе Казанова: "Україна – єдина країна Європи, що не повторила модель однієї церкви в одній державі" 47:53
«Я, можна сказати, вже 30 років пропагую тезу, що Україна єдина країна Європи, що не повторила європейську модель однієї церкви в одній державі, де є одна національна церква, а тоді якісь меншості, що є толеровані або не толеровані. Дійсно, Україна провадить модель, де кожна релігія має свою деномінацію, своє ім’я. І власне кожна з них є інакшою, але водночас вони рівні. Це було чітко видно під час Майдану, де всі релігії, всі християнські релігії, греко-католики, римо-католики, і євреї, і мусульмани – всі брали участь, і всі молилися разом. І ця модель показує, що ці всі релігії можуть разом не тільки допомагати одна одній, а й молитися разом. Певною мірою це доказ, що Україна мультирелігійна». На скільки важливо відокремити національну та релігійну ідентичність та яку роль релігія відіграє у війні? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Хосе Казанова, іспанським та американським соціологом релігії, професором соціології Джорджтаунського університету, автором праць з питань релігії і глобалізації, чия книга «Публічні релігії в сучасному світі» визнана сучасною класикою соціології релігії. Розмова про вірування українців та про ту роль, яку релігія відіграє в цій війні, про московський патріархат, про використання релігії в якості зброї, про концепцію «руского міру» в контексті релігії, про питання єпархій української церкви за кордоном, про Папу Римського та про те чи шанс на розбудову більш справедливого світу після перемоги України.…
1 76% біженців і 82% внутрішньо переміщених українців мають намір повернутися додому – Карен Вайтінг 36:34
"Що стосується різних намірів біженців і внутрішньо переміщених осіб, то я думаю, що вони досить схожі. 76% біженців і 82% внутрішньо переміщених українців мають намір повернутися додому. І близько 15% як біженців, так і внутрішньо переміщених українців кажуть, що хочуть повернутися додому протягом наступних трьох місяців. І цей відсоток залишається відносно стабільним протягом 2022 і 2023 років". Яким є вирішальний фактор для повернення біженців додому та яких дій вживає УВКБ ООН, аби підтримати уряд у створенні умов для повернення українських громадян? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" його незмінна ведуча Аліна Фролова говорить з Карен Вайтінг, заступницею Представниці Агентства ООН у справах біженців в Україні. Розмова про біженців та внутрішньо переміщених осіб, про їхнє життя, адаптацію, плани на майбутнє, а також про те, що має зробити Україна і світ для того, щоб ці люди повернулися.…
1 76% of refugees and 82% of internally displaced Ukrainians intend to return home - Karen Whiting 38:18
"As for the different intentions of refugees and internally displaced persons, I think they are quite similar. 76% of refugees and 82% of internally displaced Ukrainians intend to return home. And about 15% of both refugees and internally displaced Ukrainians say they want to return home within the next three months. This percentage remains relatively stable throughout 2022 and 2023." What is the decisive factor for refugees to return home and what actions is UNHCR taking to support the government in creating conditions for the return of Ukrainian citizens? In the new episode of the podcast "(Un)Safe Country", its permanent host Alina Frolova talks to Karen Whiting, Deputy Representative of the UN Refugee Agency in Ukraine. The conversation is about refugees and internally displaced persons, their lives, adaptation, plans for the future, and what Ukraine and the world should do to make sure these people return.…
«Якщо ми вже створюємо трибунал, який буде розслідувати злочин агресії, він же буде по відношенню до всіх. Це складна ситуація, яка врешті йде до тієї політичної волі, якої, як мені здається, просто немає. Мені здається, що вона має з’явитися. Як тільки реально з’явиться політична воля для того, щоб був мир – він буде. Але зараз її немає. І наша задача, тут, в Україні, боротися з російською дезінформацією, поширювати інформацію про те, що відбувається в Україні. І мені здається, що зараз у нас унікальний шанс, все ще він є, доносити до людей в усьому світі про те, що відбувається в нас, чому це погано і закликати їх до дій». Чи готовий світ зупинити всі війни? Якими є можливості Міжнародного Червоного Хреста чи є перспективи реформи ООН та як боротьба українців може вплинути на те, щоб зробити світ безпечнішим? У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" його ведуча Аліна Фролова говорить з Оксаною Покальчук, юристкою, правозахисницею, громадською діячкою, виконувачкою обов’язків директора українського відділення Amnesty Inernational у 2017-2022 рр., яка активно займається питаннями прав людини, в тому числі правами представників ЛГБТ та жінок, а також протоколюванням воєнних злочинів сексуального характеру. Розмова про міжнародні організації, про їх роль під час війни, особливо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, наскільки вони залучені і наскільки вони ефективні у своїй роботі, про документацію злочинів сексуалізованого насилля, вчиненого російськими військовими в Україні, а також про декомунізацію та протидію дезінформації.…
1 Джон Спенсер: "Битва за Київ – найбільш вирішальна битва сучасної епохи з кінця Другої світової війни" 1:03:18
1:03:18 Lejátszás később Lejátszás később Listák Tetszik Kedvelt1:03:18
Lejátszás később Lejátszás később Listák Tetszik Kedvelt"Росія в лютому в ході повномасштабного вторгнення хотіла захопити Україну, хотіла усунути український уряд та ліквідувати її незалежність, хотіла реколонізувати її назад в Російську Федерацію. Це і було справжньою стратегічною метою, на відміну від заявленої. А стратегічною метою України було вижити як незалежній демократичній самовизначеній нації. Так що це головна битва, хоча всі битви мають значення. Тобто битва за Чернігів, битва за Суми, битва за Маріуполь – всі вони мали значення, але вирішальною битвою була битва за Київ. Тому, щойно Росія програла й відступила третього квітня, це був кінець. Війну за Україну було виграно, хоча бойові дії триватимуть, тому що вся територія – це Україна, але боротьба за Україну як демократичну націю, як самостійну націю в її ідентичності... Росія програла цю війну". Що саме потрібно змінити українцям в обороні міст та що потрібно знати цивільному населенню, щоб якомога ефективніше протистояти ворогу в умовах бойових дій в місті? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" з його незмінною ведучою Аліною Фроловою говоримо про військову стратегію, бої в містах і селищах та що потрібно змінити Україні для кращої їх оборони, а також про битву за Київ, контрнаступ, Крим, ядерну зброю. Про все це з Джоном Спенсером – професором, письменником, ветераном бойових дій, міжнародно визнаним експертом з питань ведення війни у міських умовах.…
1 John Spencer: "The Battle of Kyiv is the most decisive battle of the modern era since the end of World War II" 57:37
"Russia in February in the full scale invasion wanted to take Ukraine, wanted to remove the Ukraine's government and its autonomy, wanted to recolonize it back into the Russian Federation. It is instead of stated the strategic goal. Ukraine's strategic goal was to survive as an independent democratic self-determined nation. So that one battle although all the battles mountain. So the battle of Chernihiv, the battle of Sumy, the battle of Mariupol, they all mattered but the decisive battle was the battle of Kyiv. So once Russia lost and withdrew, got defeated and surrendered on April 3rd, that was it. The war of Ukraine has been won, although the fighting is going to continue because all of Ukraine is Ukraine, but the fight for Ukraine as a democratic nation, as its own nation in its identity… Russia lost that" What exactly do Ukrainians need to change in the defense of cities and what do civilians have to know in order to resist the enemy as effectively as possible in urban warfare? In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast with its irreplaceable host Alina Frolova, we talk about military strategy, battles in cities and towns, and what Ukraine needs to change to better defend them, as well as the battle for Kyiv, the counteroffensive, Crimea, and nuclear weapons. We talk about all this with John Spencer, a professor, writer, combat veteran, and internationally recognized expert on urban warfare.…
1 Peter Pomerantsev: "Russia's obsession with manipulating information is both its strength and flaw" 50:09
"They never consider information as something of value in itself. They don't believe in communication between people because they don't think people are capable of analyzing and making decisions. They see people as a passive mass that can be manipulated. And in a sense, that means that they invest a lot of money in information warfare, but maybe that's their Achilles' heel. So I think that the fact that Russian propaganda is so concerned with information is its strength, but also its flaw." In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, its irreplaceable host Alina Frolova has a conversation with Peter Pomerantsev, a British journalist, one of the most prominent figures in Western countries who speaks about propaganda and researches russia. We talk about information and how it affects war, about Ukraine's ability to respond democratically to the russian information warfare machine and ideology, about how democracies can convince the masses, about information Rammstein and journalistic ethics in times of war.…
1 Пітер Померанцев: "Зацикленість Росії на маніпуляції інформацією — одночасно її сила та слабкість" 55:46
"Вони ніколи не розглядають інформацію як щось самоцінне. Вони не вірять у комунікацію між людьми, тому що, по суті, не думають, що люди здатні аналізувати й приймати рішення. Вони вважають людей пасивною масою, якою можна маніпулювати. І в певному сенсі це означає, що вони вкладають величезні кошти в інформаційну війну, але, можливо, це і є їхньою ахіллесовою п'ятою. Тож я думаю, що в тому, що російська пропаганда так переймається інформацією, полягає її сила, але водночас і її слабкість". У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" з його незмінною ведучою Аліною Фроловою говоримо з Пітером Померанцевим, британським журналістом, одним з найвідоміших діячів у західних країнах, який говорить про пропаганду і активно досліджує Росію - про інформацію та про те, як вона впливає на війну, про здатність України відповісти в демократичний спосіб на російську машину інформаційної війни та ідеологію, про те, як демократії можуть переконувати маси людей, про інформаційний Rammstein та журналістську етику в умовах війни.…
"Україні треба зробити на Сході сталевий кордон, щоб росія його не змогла перетнути і знову нападати на Україну. Всі постачання зброї, які ми зараз надсилаємо, НАТО надсилає - це вже частина сталевого кордону. Це буде перший крок. Що буде далі, побачимо. Мені зараз складно уявити, що росія буде робити після цього, як росія буде протистояти", - говорить Анка Фельдгузен, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Респуліки Німеччина в Україні. Як змінилась Україна з початку незалежності, як змінилось суспільство - українське і німецьке, чи змінився німецький політикум в своєму ставленні до війни в Україні? Яким буде шлях України в НАТО, Європейський союз, та до перемоги - говоримо у новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" з його незмінною ведучою Аліною Фроловою про це, а також про майбутній саміт НАТО у Вільнюсі, постачання зброї від Німеччини, про сценарії для рф та нашу перемогу.…
1 Валерій Пекар: Перемога – це мир, кращий за попередній, мир, коли росія більше не загрожує Україні 38:03
"Що таке перемога нам нагадає Безіл Генрі Ліддел Гарт, класик стратегій ХХ століття: "Перемога – це мир, кращий за попередній". З цієї точки зору вихід на кордони 1991 року – це мир такий самий як попередній. Україна цілісна, росія їй загрожує смертельною небезпекою. Це – не перемога. Мир такий самий, як попередній – це не перемога. Перемога – це мир, кращий за попередній. Мир, коли росія ніколи більше не загрожує Україні". Як убезпечити Україну та світ від нової агресії рф, які внутрішні зміни мають відбутися в самій росії та якою є головна мета Маніфесту сталого миру, виданого групою громадянського суспільства? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна", з його незмінною ведучою Аліною Фроловою говоримо про майбутнє, про те, якою буде Україна, і якою буде росія, про Маніфест сталого миру, про перемогу, справедливість та сценарії для рф. Розмова з Валерієм Пекарем, викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи та Львівської бізнес-школи УКУ, підприємцем, футурологом.…
1 Ілона Волошина: "Ставлення до ветеранів змінилося – від співчуття до поваги і пошуку можливостей" 40:24
«Разом з тим, що ми ввели в дискурс поняття адаптивного спорту, нескорених воїнів, змінилося й ставлення суспільства до ветеранів – якщо раніше це було про співчуття, то зараз це вже більше про повагу, про пошук та надання можливостей ветеранам. І ми бачимо, як змінюються політики, і відповідно змінюється також ставлення суспільства до ветеранів із травмами та пораненнями». Як змінилася ситуація в питанні роботи з психологічними травмами, спортивною реабілітацією військових, якою є ситуація з адаптивними видами спорту, відповідно до потреб ветеранів, та якими є зрушення в питанні стигматизації невидимих травм? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна", з його незмінною ведучою Аліною Фроловою говоримо про військовослужбовців, про ветеранів, про поранення, удосконалення ВЛК, про "Ігри Нескорених" і про те, як Україна змінюється під впливом обставин та під впливом війни. Розмова з Оксаною Горбач, яка з 2016 року є незмінним координатором «Ігор Нескорених», а наразі – військовослужбовицею ЗСУ, яка входить в міжурядову робочу групу з удосконалення військово-лікарської комісії та з Ілоною Волошиною, національним координатором "Ігор Нескорених" в Україні та військовослужбовицею ЗСУ.…
1 Представник ГУР Вадим Скібіцький: Ми підсилюватимемо партизанський рух – це ефективний метод боротьби з окупантом 48:08
(не)Безпечна країна – це спільний подкаст Центру оборонних стратегій та Української правди. Ведуча подкасту Аліна Фролова – дипломат, отримала спеціалізацію з геополітики. Працювала заступником міністра оборони. Координувала співпрацю з партнерами та НАТО. Долучалася до реформ у Збройних силах України. Опікувалася безпекою Чорного моря та брала активну участь у заснуванні Кримської платформи. На даний момент є одним з лідерів Центру оборонних стратегій. У подкасті вона буде запрошувати цікавих співрозмовників, військових та цивільних, експертів та волонтерів, українських та іноземних, з якими буде говорити про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією. Гостем першого епізоду став представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький. Він розпвів про те, що було відомо ГУР про російські плани перед вторгненням, які спроможності є у Росії та які резерви вони ще можуть залучити, скільки у російської армії залишилось танків та артилерії, хто живить супротив на окупованих територіях та на скільки він широкий, та як змінилась українська розвідка після початку повномасштабної війни.…
(не)Безпечна країна – це спільний подкаст Центру оборонних стратегій та Української правди. Ведуча подкасту Аліна Фролова – дипломат, отримала спеціалізацію з геополітики. Працювала заступником міністра оборони. Координувала співпрацю з партнерами та НАТО. Долучалася до реформ у Збройних силах України. Опікувалася безпекою Чорного моря та брала активну участь у заснуванні Кримської платформи. На даний момент є одним з лідерів Центру оборонних стратегій. У подкасті вона буде запрошувати цікавих співрозмовників, військових та цивільних, експертів та волонтерів, українських та іноземних, з якими буде говорити про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією.…
1 Андрій Юсов, ГУР: "Від початку вторгнення вдалось повернути майже 2500 полонених захисників і захисниць" 35:08
«Попри Женевські конвенції, які зазначають, що повернення полонених відбувається після завершення бойових дій, Україна не чекає перемоги, не чекає завершення війни, а повертає вже зараз. Від початку повномасштабного вторгнення майже 2 500 полонених наших захисників і захисниць вдалося повернути. Це серйозні цифри, але, тим не менше, роботи треба зробити ще дуже й дуже багато». Чому у багатьох людей, які знаходяться в полоні, формально є статус «безвісти зниклий»? Та як сьогодні проводиться робота щодо повернення українських захисників з полону? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна", з його незмінною ведучою Аліною Фроловою, говоримо про повернення українських військовополонених, роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, а також про тактику росіян в обстрілах столиці України, про запаси та ракетний потенціал рф, про легіон «Свобода росії», конфлікти всередині рф, про Білорусь та Лукашенка, про діяльність ГУР. Розмова з Андрієм Юсовим – представником Головного управління розвідки Міноборони України, керівником робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ і родичами полонених захисників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.…
Після перемоги України над російським агресором для подальшої оборони держави передусім потрібно визначитися з чисельністю армії, яка має бути. "Це має бути контрактна армія, не менше 300 тисяч, а можливо й більше. Але це буде вираховуватися безпосередньо тими ступенями загрози, які ми бачитимемо після того, як переможемо". Якою має бути подальша конфігурація Сил оборони після перемоги України, аби можна було надалі виконувати завдання щодо оборони держави? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" з його ведучою Аліною Фроловою, говоримо про війну, про те, чим вона закінчиться, про НАТО, озброєння, контрнаступ та про те, що нам треба зробити, аби українська армія після перемоги залишалася сильною. Розмова з Романом Костенком – народним депутатом України, секретарем Комітету оборони та розвідки, ветераном АТО, "кіборгом", який від початку повномасштабного вторгнення Росії став на захист України та долучився до оборони півдня держави.…
1 Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України: Нас не влаштовує статус-кво в Чорному морі 47:18
"Ми для себе усвідомлюємо, що нас не влаштовує статус-кво в Чорному морі. Це чітко щиро, це відверто не тільки відносно самих себе, а й відносно наших партнерів, в тому числі Туреччини. Ми кажемо, що на сьогодні російська федерація є джерелом небезпеки. Туреччина як велика чорноморська країна, як країна, яка сьогодні є гарантом виконання доктрини Монтре має займати активну позицію, має сама бути зацікавлена в пошуку тих відповідей, які є складними, комплексними, які будуть некласичними. Але те, з чого ми пропонуємо починати, і це є теж право всіх чорноморських країн, – формувати спільне бачення. Робити це відкрито, інклюзивно і так, щоб це співпадало з інтересами всіх. Але не секрет, що інтерес всіх – мати безпеку. Мати безпеку – це те, що об’єднує всі Чорноморські держави." Яких подальших кроків треба вжити аби повернути безпеку в Чорному морі та як сформувати голос чорноморських країн? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" говоримо про результати та напрацювання в рамках Чорноморської безпекової конференції, міжнародні інституції, кримський урок, перспективи повернення Криму та його роль в безпеці чорноморського регіону з його ведучою Аліною Фроловою та Еміне Джапаровою, першою заступницею міністра закордонних справ України.…
1 Stephen Gethins: "Putin is the worst strategist in the world at the moment. All of his strategic goals have failed. NATO is stronger, Ukraine's resolve is stronger." 59:53
As for Russia's warfare strategy, it is known for being brutal, maximalist, a strategy that they have recently honed in Syria. It has bombarded Ukraine with missiles and artillery on a scale unseen in Europe for decades, hitting civilian objects from apartment buildings and theaters to schools and hospitals, resulting in the deaths of 6,919 civilians, according to the UN Human Rights Office, between 2022 and January 2023. How does the situation on the front line now resemble World War I and why would Russia's war strategy not have been swift and overwhelming from the start? In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, we talk about international relations, war strategies of the past and present, and peace with Hugh Strong, Professor of International Relations at the University of St. Andrews, Stephen Gethins, Practitioner Professor at the School of International Relations, and Sevgil Musayeva, Editor-in-Chief of Ukrainska Pravda.…
1 Стівен Гетінс, професор-практик Школи міжнародних відносин: "Володимир Путін, найгірший стратег у світі на даний момент. Всі його стратегічні цілі провалилися. НАТО зміцнилося, рішучість України… 59:32
Щодо російської стратегії ведення війни, то вона відома тим, що ведеться у жорстокий, максималістський спосіб - стратегію, яку вони нещодавно відточили в Сирії. Вона засипала Україну ракетами і артилерією в масштабах, небачених в Європі протягом десятиліть, вражаючи цивільні об'єкти - від багатоквартирних будинків і театрів до шкіл і лікарень, що призвело до загибелі 6919 цивільних осіб, за даними Управління ООН з прав людини в період з 2022 року по січень 2023 року. Як ситуація на лінії фронту наразі нагадує Першу світову війну та чому російська стратегія війни від самого початку не була би швидкою та карколомною? У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" говоримо про про міжнародні відносини, стратегії війни минулого і теперішнього та про мир зі Х'ю Стронгом, професором міжнародних відносин в Університеті Сент-Ендрюс, Стівеном Гетінсом, професором-практик Школи міжнародних відносин та Севгіль Мусаєвою, головною редакторкою Української Правди.…
1 Сара Ештон-Сірілло: "На фронті швидко розумієш, що слід повернутися живою, і знищити російського ворога. Це все, що потрібно розуміти". 45:07
Епізод цього подкасту "(не)Безпечна країна" є абсолютно незвичним для нашого формату. Тут не буде обговорюватись питання енергетики, стратегії війни, безпеки, абощо. Цей епізод про те, як побачити війну ззовні і зсередини через призму зору іншої людини. В цьому епізоді буде говорити наша героїня - Сара Ештон-Сірілло, американська журналістка, військова кореспондентка, а зараз парамедикиня у Збройних силах України. Вона трансгендер, і служить в українській армії. Її історія про те, як вона потрапила в Україну, як підписала контракт з ЗСУ на 3 роки, чому Україна здобуде трансформаційну перемогу у цій війні та чому вирішила підти на фронт. У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" говоримо про унікальну історію Сари Ештон-Сірілло, парамедикині ЗСУ.…
1 Sarah Ashton-Cirillo, American journalist, AFU paramedic: "Coming back alive and destroying the Russian enemy are the only things that matter at the fronline" 43:44
The episode of this podcast "(Un)Safe Country" is completely unusual for our format. We will not discuss energy, war strategy, security, or anything else. This episode is about how to see the war from the outside and inside through the prism of another person's perspective. In this episode, our guest speaker is Sarah Ashton-Cirillo, an American journalist, war correspondent, and now a paramedic in the Ukrainian Armed Forces. She is transgender and serves in the Ukrainian army. Her story is about how she got to Ukraine, how she signed a 3-year contract with the Armed Forces, why Ukraine will win a transformative victory in this war, and why she decided to go to the front. In the new episode of the podcast "(Un)Safe Country", we talk about the unique story of Sarah Ashton-Cirillo, a paramedic in the Armed Forces of Ukraine.…
1 Ілля Вітюк, начальник Департаменту кібербезпеки СБУ: Як наші збройні сили розвіяли міф про другу найбільшу в світі армію, так і наші спеціалісти зруйнували міф про всесильних російських хакерів 50:12
Росія завдавала кібератак Україні ще до 24 лютого 2022 року, а з початком повномаштабної війни, згідно зі статистикою видання Politico (https://www.politico.com/news/2023/01/11/russias-cyberattacks-aim-to-terrorize-ukrainians-00077561) української Комп'ютерної групи реагування на надзвичайні ситуації (CERT-UA), кількість кібератак у 2022 році на українські організації становила понад 2000 атак. Проте це - лише частина великої картини, яка є насправді. У 2022 році кіберфахівці СБУ нейтралізували 4,5 тис. кібератак, включаючи кіберінциденти та окремі кібероперації. По факту це втричі більше, ніж у 2021 році. При тому, що більшість атак були націлені не на державні безпекові структури, а на цивільні установи для поширення паніки серед українського суспільства, що включало в себе розповсюдження фейкових новин. Як Україна вистояла "першу кібервійну" та які уроки це допоможе винести світу в подальших кібервикликах з росією? У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" говоримо про кіберзахист та кібернаступ України під час війни з Іллею Вітюком — начальником Департаменту кібербезпеки СБУ.…
1 Як енергетичний сектор змінився за рік війни та завдяки чому він вистояв? Говоримо з енергетичним експертом Олександром Харченком 38:05
З жовтня 2022 року Росія вдалась до нового виду терору — масованих ракетних атак по енергетичній інфраструктурі, намагаючись створити в Україні гуманітарну кризу і залишити мільйони людей без світла та опалення. За даними українських урядовців, яких цитує видання Wall Street Journal (https://www.wsj.com/articles/how-ukraine-survived-russias-mission-to-turn-off-the-lights-winter-is-over-and-were-still-here-8668c5f5), Росія випустила понад 850 ракет і ще сотні безпілотників по об'єктах енергетичної інфраструктури України. Попри це і незважаючи на великі масштаби руйнування, вже зараз зрозуміло, що українська енергетична система вистояла. У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" говоримо про енергетику під час війни з Олександром Харченком — директором Центру досліджень енергетики та експертом з економічної та енергетичної безпеки.…
1 Екскомандир полку "Азов" Максим Жорін: Підхід росіян до боїв не змінився — закидати людськими ресурсами 38:13
"(не)Безпечна країна" – це спільний подкаст Центру оборонних стратегій, Медіацентру Україна та Української правди, у якому ведуча Аліна Фролова запрошує військових та цивільних, експертів та волонтерів, з якими говорить про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією. У новому епізоді подкасту говоримо з Максимом Жоріним — екскомандиром полку "Азов", майором ЗСУ, заступником командира 3-ої штурмової бригади ЗСУ. У епізоді цього подкасту говоримо про Азов, еволюцію української армії, про командирів батальонів та росіян, які закидують людськими ресурсами.…
1 У Росії одні провали, але нам це дається надзвичайно важкою ціною. Центр оборонних стратегій про рік повномасштабної війни 56:00
"(не)Безпечна країна" – це спільний подкаст Центру оборонних стратегій та Української правди, у якому ведуча Аліна Фролова запрошує військових та цивільних, експертів та волонтерів, з якими говорить про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією. Новий епізод подкасту присвячений оцінці року повномасштабної війни, трансформації української армії за цей рік, загрозі наступу з Білорусі, дестабілізації Молдови. Також поговоримо про те, що думають у США та Китаї, чому досі не працює ленд-ліз та що робити з Росією і якою має стати Україна, щоб вижити та розвиватися. Гості епізоду: Андрій Загороднюк - Голова Правління Центру Оборонних Стратегій, Міністр оборони України (2019–2020). Олександр Хара - Дипломат, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Центру Оборонних Стратегій. Помічник Міністра оборони України (2020), колишній співробітник Апарату РНБО України та Посольства України в Канаді та Міністерства закордонних справ України…
Чи потрібно нам вивчати Росію? З одного боку, відоме гасло Миколи Хвильового «Геть від Москви» набуло ще більшої сили після нападу Росії на Україну: для значної частини українців стало неприйнятним не тільки споживати російський контент, але й слідкувати за тим, що там відбувається. З іншого боку, при нашому небажанні знати щось про Росію, все ж мають бути організації, які займаються її вивченням для того, щоб краще бачити контури ворога, розуміти його слабкі та сильні сторони та уберегти себе від ілюзій про те, що Росія от-от розвалиться. Одна з небагатьох організацій, що займаються вивченням Росії зараз – це Український інститут майбутнього, виконавчим директором якого є радник голови МВС Вадим Денисенко. «Ми розуміємо, що потрібно мати знання що там відбувається, треба відслідковувати усе - від економіки і до соціальних і національних настроїв, для того, щоб ми не попадали в пастку міфів, які люблять говорити політики, які взагалі не розуміють що там відбувається» - каже він. У новому епізоді подкасту «(не)Безпечна країна» ведуча Аліна Фролова поговорила з Денисенком про ідеологію «русского мира», про подальшу долю Росії, про те, які національні республіки мають потенціал до відділення, про російські еліти, ура-патріотичну опозицію Путіна і про те, чому у світі зараз бояться розвалу Росії.…
Про те, що відбувається на Луганщині найчастіше розповідає очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай. Він був призначений керівником Луганської облдержадміністрації ще у 2019 році та зараз керує областю, яка майже повністю знаходиться в окупації. Станом на кінець жовтня ЗСУ вдалось звільнити і утримати кілька населених пунктів, які зараз російські військові регулярно обстрілюють. Луганська область зазнала найбільших руйнувань серед усіх областей з моменту початку повномасштабної війни. Вже зрозуміло, що післявоєнне відновлення Луганщини займе багато-багато років, але досі не зрозуміло, як буде відбуватись відновлення зв’язків з людьми, які живуть в окупації з 2014 року і весь цей час споживали з російських телеканалів брехню про фашистів в Україні. У новому епізоді подкасту «(не)Безпечна країна» ми поговорили з Сергієм Гайдаєм про те, як працює адміністрація в умовах, коли більшість території області захопила РФ, якою буде економіка регіону після деокупації, що треба робити з колаборантами, як російська пропаганда промила мізки людям, які живуть в окупації з 2014 року та чому важливо боротись за їхніх дітей.…
1 US Army General Wesley Kanne Clark: Putin wants to shock the West by nuclear threats and stop its supporting Ukraine 32:33
Wesley Kanne Clark spent 34 years in the U.S. Army, receiving many military decorations, several honorary knighthoods, and the Presidential Medal of Freedom. Clark served as the Supreme Allied Commander Europe of NATO from 1997 to 2000, commanding Operation Allied Force during the Kosovo War. General Wesley Clark was among 20 of US fellow experts and national security professionals who signed open letter to the President Joe Biden and call to immediate supply of all required means to win the war with russia, including long range HIMARS (300 km range) and sufficient air defense systems. With Gen Clark we speak in our podcast (un)Safe Country about Putin’s nuclear intimidation, how use of nuclear weapons by russia could change the war course, Ukrainian counteroffensive, sanctions against russia, support of Ukraine and how to win modern war.…
1 Американський генерал Веслі Кларк: Ядерними погрозами Путін хоче шокувати Захід і зупинити підтримку України 30:01
"Якщо Путіну дозволять залякати Україну і домогтися успіху в перемозі над нею за допомогою загрози або застосування ядерної зброї, це відкриє абсолютно нову главу. Темну, страшну главу в сучасній історії людства. В якій будь-яка ядерна держава буде вважати, що вона може перемогти сусіда. Це означає, що більш вірогідною буде війна між Китаєм і Тайванем. Між Індією і Пакистаном. Між Іраном і Саудівською Аравією або Еміратами. Між Північною Кореєю і Південною Кореєю. Це означає розвал міжнародних інституцій, які ми створили для підтримання миру після Другої світової війни. І не може бути інших наслідків, окрім того, щоб Захід зробив все можливе, щоб переконати пана Путіна не робити цього", - розповідає американський генерал Веслі Кларк у новому епізоді подкасту «(не)Безпечна Країна». Генерал Кларк прослужив 34 роки в лавах армії США, отримавши безліч бойових нагород, кілька почесних лицарських титулів і Президентську медаль Свободи. Кларк обіймав посаду Верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі з 1997 по 2000 рік, керуючи операцією Allied Force під час війни в Косово. Генерал Кларк був також серед 20 високопоставлених американських військових та дипломатів, які написали відкритого листа президентові США Джо Байдену, і в якому закликали американського лідера негайно надати Україні все необхідне для перемоги над Росією, включно з ракетами HIMARS із дальністю дії 300 км та ефективні засоби протиповітряної та протиракетної оборони. У подкасті «(не)Безпечна Країна» ми поговорили з Кларком про ядерний шантаж Путіна, що може змінити застосування Росією ядерної зброї, про український контрнаступ, санкції проти Росії, підтримку України та про те, як перемогти у цій війні.…
Üdvözlünk a Player FM-nél!
A Player FM lejátszó az internetet böngészi a kiváló minőségű podcastok után, hogy ön élvezhesse azokat. Ez a legjobb podcast-alkalmazás, Androidon, iPhone-on és a weben is működik. Jelentkezzen be az feliratkozások szinkronizálásához az eszközök között.
Daily Deals
Daily Deals
Player FM - Podcast alkalmazás
Lépjen offline állapotba az Player FM alkalmazással!
Lépjen offline állapotba az Player FM alkalmazással!
))
