Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до Азійського регіону під час радянських репресій

У цьому випуску – розмова про секс та еротику на Русі. Чим слов’яни дивували античних авторів і що про їхні шлюбні звичаї писали у «Повісті временних літ»? Як скандинавські поховальні обряди вплинули на уявлення про тіло й смерть? Чому Лада й Ярило – пізні вигадки, а не справжні боги? Ми зануримося у джерела й археологію: від описів Ібн Фадлана до …

У Варшаві пройшла панельна дискусія експертів «Історична освіта в школах: у напрямку спільного польсько-українського підручника з історії»

Про законодавчу ініціативу президента РП Кароля Навроцького щодо пеналізації ОУН-УПА та прирівняння їх до гітлеризму і сталінізму — розмова з професорами Томашем Стриєком (ПАН) і Богданом Гудем (ЛНУ ім.І.Франка)

Єжи Ґедройць задовго до падіння Радянського Союзу сформулював просту, але пророчу думку: майбутнє Європи залежить від незалежності України. Редактор паризької «Культури» послідовно відстоював ідею, що лише вільні Україна, Литва й Білорусь можуть гарантувати Польщі безпеку та стабільність у регіоні.

Початки історії Польського радіо крізь призму його 100-літнього ювілею.

Третій епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» присвячений Ользі Рошкевич –першому коханню Франка. Історія їхніх взаємин гідна екранізації. У цьомуепізоді ви почуєте про арешт, хитромудрі способи листування, таємні побачення,втечу з дому та фіктивний шлюб. Стосунки Франка з Ольгою Рошкевич – це карколомнийсюжет, що нагадує початок роману Д…

У цьому випуску – розмова про еротику та міфи скіфів без прикрас і легенд. Ким вони були насправді: нащадками Геракла й напівзмії чи кочовиками зі своєю власною унікальною культурою? Як античні автори створили образ амазонок і чому він так міцно вкорінився у нашій уяві про степових воїнів? Чи справді жінки-воїтельки були частиною скіфського світу?Р…

Примусові переселення були частиною геноцидальної політики комуністичних режимів, а пам’ять про жертв не можна використовувати у політичних суперечках.

Хоч Єжи Стемповський і народився у Кракові, але сформувався саме на українському Поділлі, звідки родом його родичі. Листи та нариси публіциста показують Україну як живий, багатовимірний світ людей, історій і природи, важливий для формування сучасного польсько-українського партнерства

Про совєтську агресію проти Польщі 17 вересня 1939 року і загрозу російської загрози сьогодні коментар професора Марека Корната (ПАН)

Єжи Ґєдройць (1906-2000) як perpetuum mobile польсько-українського діалогу та порозуміння - розмова з професором Славоміром Новіновським (директор Центру Єжи Ґєдройця при Лудзькому університеті)

У цьому випуску - ми розповімо про еротику та секс у доісторичні часи. Як археологи відкривають таємниці сексуальних ритуалів бронзової доби? Чому важливі зображення сексу на стародавніх ідолах та стелах? Як стародавні культури трактували сексуальність і які магічні сенси стояли за цими ритуалами? Сьогодні в гостях - Віталій Васильович Орощенко, до…

У другому епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» ми поговоримо про контекст епохизламу ХІХ-XX століть. Якими були взаємини між чоловіками та жінками періодуІвана Франка та як підходили до вибору майбутнього обранця чи обраниці? ЧомуФранко відмовляється від пошуку нареченої серед галичанок? Як з’являєтьсяфемінізм у Галичині та хто такі ра…

У цьому випуску – розмова про сексуальність середньовіччя без прикрас і міфів. Як церква формувала уявлення про гріх і регулювала інтимне життя? Чому у шлюбі дозволялося кохання лише у «дозволені» дні, а після народження дитини – потрібно було чекати десятки днів утримання? Які покарання чекали за «неприродні» стосунки, і що взагалі вважалося непри…

Про Ханську Україну, козаків на землях Високої Порти, що сьогодні є півднем України та роль українського населення в їх освоєнні у кінці XVII-XVIII століттях — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»).

У братській могилі в Пужниках вдалося віднайти лише частину останків жертв, проте нині їх поховали в окремих домовинах. Над кожним хрестом згодом з’являться імена, встановлені завдяки ДНК-експертизам, які проводить Поморський медичний університет. Перші результати ідентифікації очікують наприкінці року…

Як послідовник «прометеївського руху», Лободовський бачив у Польщі та Україні союзників у боротьбі проти російської гегемонії. Його публіцистика викривала стереотипи й упередження, пропонуючи натомість нове бачення польсько-українських відносин, заснованих на діалозі та взаємній повазі

Говоримо про те, що стало основою людського суспільства — статевий інстинкт. Досліджуємо еволюцію сексуальності від мавп'ячих стад до появи сім’ї. Як канібалізм, полювання і фалоси стали частиною ранньої культури? Чи справді матріархат — це вигадка, а "батько роду" — лише найвправніший мисливець? Історія еротики без цензури, табу та фальші. Дізнайт…

Про військовослужбовців-українців в лавах польської армії і їх боротьбу під час німецької і совєтської агресії проти Польщі — розмова з к.і.н. Андрієм Руккасом (КНУ ім.Т.Шевченка)

Історик Андрій Руккас у програмі «Розмова» зі Світланою Мялик розповів про історичне значення однієї з найважливіших битв у європейській історії 20-го століття — «Дива на Віслі», а також те, як історичні події впливають на нинішні взаємовідносини Польщі та України.

В Музеї історії Польщі у Варшаві виставка «Повстанська Річ Посполита. Інсурекція Костюшка та її традиції» — розмова з її кураторами професором Річардом Баттервіком-Павліковським й істориком військової справи Міхалом Бонком, а також звіт з її відкриття та кураторської екскурсії

Презентуємо вашій увазі перший випуск подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (Дому Франка) та «Локальної історії». У ньому ви дізнаєтеся про те, на які образи Івана Франка можна натрапити в сучасних соцмережах. Письменник був ловеласом і серцеїдом, який дуже подобався жінкам.…

Говоримо про середньовічну кухню та її еволюцію, що змінила світові гастрономічні традиції. Як антична кухня передавалася до середньовіччя? Як змінилося харчування в Європі після Хрестових походів і якою була дієта середньовічних людей? Ми обговоримо кулінарні звички середньовічних народів, дослідження харчування за допомогою сучасних методів та ар…

Сьогодні говоримо про одну з найвеличніших династій української історії — князів Острозьких. Від перших згадок у XIV столітті до їхнього трагічного зникнення у XVII — це вісім поколінь політичної величі, меценатства, військових перемог і боротьби за ідентичність. Ми дослідимо походження роду, а також несподівані наукові спроби розкрити їх ДНК.Окрем…

У цьому інтерв’ю історик Тарас Ковалець розповідає про Військо Запорозьке як автономну мілітарну корпорацію зі своєю ієрархією, правом, економікою і навіть зовнішньою політикою. Ви дізнаєтеся, хто керував козаками, як вони взаємодіяли з Річчю Посполитою і чому татари були не тільки ворогами, а й союзниками.Також ви дізнаєтесь, чому Військо Запорозь…

Сьогоднішня тема — історія ядерного роззброєння України, одного з найскладніших і найважливіших процесів новітньої української політики. Від моменту успадкування третього за величиною ядерного арсеналу світу після розпаду Радянського Союзу, через вплив Чорнобильської катастрофи, до ухвалення без’ядерного статусу, що стало революційним рішенням для …

Сьогодні будемо обговорювати постать Володимира Великого та його діяльність. Цей випуск присвячений одній з найважливіших подій в історії України — хрещенню Русі князем Володимиром Святославовичем. У ньому розглядаються легенди про ці події, а також відсутність історичних подробиць про хрещення самого Володимира. Також проаналізуємо формування укра…

У випуску з Ярославом Погоральським будемо говорити про оборонні городища, побудову нових міст та матеріальну і релігійну культури середньовіччя. Розмова про справжнє українське середньовіччя — не міфічне, а підтверджене археологією. Ви дізнаєтесь, як виглядали перші фортеці на території Русі, якими були городища і яку роль вони відігравали у форму…

День Війська Польського — це день, коли історія зустрічається з сучасністю від героїчних сторінок Варшавської битви 1920 року (яку ще називають «Диво на Віслі») до сучасних контингентів польських військ, які служать у різних куточках світу, підтримуючи мир і безпеку

Про ексгумаційну експедицію на території колишнього села Збоїща (тепер в межах Львова) з пошуку решток солдатів Війська Польського, які загинули у боях з Вермахтом - коментар Рафала Косьцянського (в.о. речника ІНПП)

2 серпня світ згадує одну з найбільш замовчуваних трагедій Другої світової війни — геноцид ромського народу. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському концтаборі смерті Аушвіц-Біркенау було знищено майже три тисячі ромських жінок, дітей та чоловіків. Про пам’ятні заходи та події, які відбуваються в Україні та Польщі Світлана Мялик поговорила з…

Гасло цьогорічної кампанії відзначення річниці Варшавського повстання — «Поділіться пам’яттю, щоб вона не зникла». Це — слова, які сьогодні дуже багато говорять і про час, в якому ми живемо, і також про те, наскільки важливою справою є документування свідків історії

Люблін залишився його міфічною батьківщиною, але справжній вибір Юзеф Лободовський зробив на користь України. Побачивши на власні очі Голодомор, він остаточно порвав із комуністичною ідеологією. І назавжди залишився адвокатом української справи в польській еміграційній публіцистиці XX століття

Як Варшаві та Києву варто будувати партнерський діалог під час повномасштабної війни Росії проти України, але водночас з урахуванням інтересів обох країн? Про це, зокрема, йшлося на нещодавніх Майстернях польсько-українського примирення на Волині. Участь у заходах взяв доктор історії та політичний аналітик, заступник директора Центру діалогу імені …

У столиці Литви — Вільнюсі — сьогодні можна побачити багато українських стягів, почути українську мову. Очевидно це все — контекст воєнного часу, у якому живемо. Але українські сліди у Вільнюсі мають свою значно довшу історію. Серед них — діяльність василіянського монашого ордена у Литві та української греко-католицької церкви, а це понад 500-літня…

Про поняття «Мала Русь», «Малоросія» і «Україна», їх еволюцію та місце у польсько-українському діалозі в 1831—1918 роках — з виступу істориків Лукаша Адамського та Василя Кононенка

Як змінювалися рицарські обладунки, як це вплинуло на тактику бою та військові конфлікти середньовіччя. Аналізуємо технологічні прориви у виготовленні захисного спорядження, а також особливості його використання в різних частинах Європи. Як змінювались потреби рицарських військ, зокрема у битвах Столітньої війни. Говоримо про рицарські турніри і їх…

Нещодавно в Україні, на Волині, відбулись Майстерні польсько-українського примирення. Окрім історичних тем, обговорювався сучасний стан польсько-українських відносин. В заходах взяла участь Світлана Мялик, яка поспілкувалась з іншими учасниками заходу – польськими та українськими істориками, експертами та журналістами.…

Про ексгумаційну експедицію на терені колишнього села Пужники, яке стало об'єктом нападу УПА у лютому 1945 року — розмова з членами польсько-української команди спеціалістів

Про поняття «креси», «етнографічні землі» та «соборність» в українській думці другої половини ХІХ — початку ХХ століть дізнаємося з виступу к.і.н. Марека Войнара (ПАН)

ГУЛАГ, який описав Ґустав Герлінґ-Ґрудзінський, був простором, де не діяли звичні уявлення про добро і зло. Хоча, цей досвід сформував у ньому не озлоблення, а ясне розуміння меж, які не можна переходити. Усе життя він залишався вірним цій межі, і в літературі, і в публіцистиці. І навіть у полеміці з Ґедройцем та «Культурою».…

Випуск про зброю різних епох. Розповімо про стріли, луки, арбалети, метальну зброю і їхні різновиди. Дізнаємось, як луки та стріли змінювались від прадавніх наконечників до потужних середньовічних знарядь війни. Розглянемо їхню еволюцію, від використання в полюванні до ролі на полі бою, а також як ці інструменти стали ключовими для перемог у числен…

Ліквідація і зруйнування Запорозької Січі у 1775 році в історії та міфі — розмова з професором Петром Кралюком (Національний університет «Острозька академія»)

Про книгу «Обміркований кінець світу. Як Сталін готував Третю світову війну» — розмова з її автором, к.і.н. Олександром Гогуном (Вільний університет Берліна)

Від Русі до України: як формувалося ім’я нації — фрагменти з виступу професора Андрія Заярнюка (Університет Вінніпегу)

Що ховається під бруківкою Чернігова? Чи справді Спасо-Преображенський собор старший за Софію Київську? Князь Чорний — вигадка чи засновник міста? Чому Красну площу досі не декомунізували? І звідки в Чернігові кольорові мости? Прем'єра: Володимир Пилипенко, «Чернігів. Невигадані історії старовинного міста» (2025, видавництво «Віхола»).…

У видавничій серії «Залишилися на Сході» історики й дослідники відкривають імена і долі священників, вчителів, науковців, що десятиліттями таємно і під загрозою репресій зберігали польську мову, культуру і віру для нащадків. Польська інтелігенція переписувала молитовники вручну, часто записуючи польські слова кирилицею.…